9Н210/9Н235
| 9Н210/9Н235 | |
|---|---|
.jpg) Боєприпаси 9Н210 або 9Н235, у яких не спрацював підривач. | |
| Тип | осколково-фугасний касетний бойовий елемент |
| Походження |  СРСР |
| Характеристики | |
| Вага | 1850 г |
| Довжина | 265 мм |
| Ширина | 65 мм |
| Наповнення | гексоген |
| Вага наповнення | 270—320 г вибухівки |
9Н210/9Н235 у Вікісховищі | |
9Н210 і 9Н235 — радянські осколково-фугасні касетні бойові елементи (суббоєприпаси) для касетних боєприпасів. Вони доставляються до цілі касетними реактивними снарядами 9М27К (220-мм установка БМ-27 «Ураган»), які містять 30 бойових елементів, або 9М55К (300-мм установка БМ-30 «Смерч»), що містять 72 бойові елементи.[1]
Ззовні відрізнити 9Н235 і 9Н210 можна лише за маркуванням.[2]
Має форму циліндра 263 мм завдовжки, діаметром 65 мм. Кожен елемент 9Н235 має шість підпружинених пелюстків, які відкриваються після викидання бойових елементів із контейнера для розвороту контактним підривачем вниз.[3]
У суббоєприпасах 9Н210 міститься вибухова речовина A-IX-10, а в суббоєприпасах 9Н235 — K-991. Обидві вибухові речовини виготовляються на основі гексогену (RDX). Суббоєприпас 9Н235 має два типорозміри готових уражальних елементів, нарізаних зі сталевого дроту (360 штук масою 0,5 - 0,75 г для ураження живої сили; 96 штук масою 4,5 г для ураження техніки)[3][1], а суббоєприпас 9Н210 споряджається лише одним типорозміром елементів, що уражають (2 г). Для обох суббоєприпасів наводяться різні цифри сумарної чистої маси вибухової речовини, які варіюються від 270 до 320 г.[1]
В обох суббоєприпасах 9Н210 і 9Н235 застосовується механічний підривник, а ударник діє як захватний пристрій на повзункові під бічним тиском пружини. Суббоєприпаси містять підривник ударної дії, який також містить круговий елемент піротехнічної затримки самознищення, розрахований на 110 секунд. Для суббоєприпасів 9Н210 і 9Н235 характерна висока частота неспрацювань.[1]
Бойовий елемент 9Н235 перед вибухом підстрибує над землею для максимально ефективного розльоту елементів, що вражають в радіусі 100 м. У росіян за це отримав прізвисько «Попрыгунья».[джерело?]
- Діаметр: 69 мм;
- Довжина: 263 мм;
- Маса: 1750 г;
- Маса вибухової речовини: 320г;
- Вибухова речовина: 9Х37 (А-IX-10);
- Кількість уламків: 96 уламків номінальною масою 4,5 г кожен та 360 уламків номінальною масою 0,75 г.
- Час самоліквідації:110с.
Бойові елементи 9Н235 можуть бути споряджені у:[3]
- 300 мм некерована реактивна ракета 9М55К РСЗВ БМ-30 «Смерч». Має дальність від 20 км … 70 км, несе 72 елемента. Довжина бойової частини — 2049 мм.
- 300 мм некерована реактивна ракета 9М525 РСЗВ «Смерч».
- 220 мм некерована реактивна ракета 9М27К (9М27К1) РСЗВ БМ-27 «Ураган». Може бути споряджена як 9Н210 так і 9Н235. Має дальність 10 км … 35 км, несе 30 елементів.
На фото та відео обидві ракети мають незначні зовнішні відмінності (окрім очевидної різниці в габаритах): розташування отворів для кріплення хвостових стабілізаторів (з однаковим інтервалом і розміром у «Смерча» і неоднакового розміру й інтервалу в «Урагану») та отвори для порохових газів вишибного заряду в контейнері бойової частини (в бічних балках в «Смерча» та в центральній балці в «Урагану»)[4].
Касетні реактивні снаряди, споряджені елементами 9Н235 та 9Н210, інтенсивно застосовувались від самого початку російсько-української війни в 2014 році. Оглядачі неодноразово помічали свідчення їхнього застосування обома сторонами війни на сході України[5].
Так само інтенсивно їхнє застосування відбувалось з початком російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Зафіксовано численні випадки застосування касетних снарядів по населених районах міст та жертви серед цивільного населення.
Вже 25 лютого, на другий день великої війни, російські війська вторгнення обстріляли Харківську обласну дитячу лікарню № 1 та Центр служби крові в Харкові на вулиці Клочківській). Загинув один чоловік, котрий разом з родиною чекав на свою чергу здати кров[6][7]. Того ж 25 лютого боєприпасами 9Н210 або 9Н235 була обстріляна Охтирка, зокрема був уражений дитячий садок «Сонечко», де загинуло 3 мирних жителя, з яких 1 — дитина[8].
У червні 2022 року Amnesty International оприлюднила звіт щодо застосування касетних боєприпасів, зокрема 9Н210 і 9Н235[9][10]. В одному лише Харкові, за звітом, Росія убила десятки мирних мешканців подібними боєприпасами[11].
- ↑ а б в г Вибухові боєприпаси посібник для України. Sprotyv G7 (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ What kinds of Cluster Bombs and Mines Were Used in Kharkiv | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ а б в N.R. Jenzen-Jones & Patrick Senft (13 березня 2022). Russian 9N235 submunitions documented in Ukraine (2022). The Hoplite. Armament Research Services. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Eliot Higgins (28 лютого 2022). We're seeing a lot of images of cluster munitions being used in Ukraine. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
We're seeing a lot of images of cluster munitions being used in Ukraine, so there's a few things I want to highlight to assist with reporting of the incidents. There's two types of rockets, fired by BM-27 and BM-30 multiple rocket launchers.
- ↑ Eliot Higgins (14 березня 2022). Украинские мирные жители документируют кассетные боеприпасы. Bellingcat. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Imogen Piper, Joe Dyke (12 квітня 2022). Anatomy of a Russian cluster munition strike – explainer. Airwars. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ У Харкові обстріляли дитячу лікарню та Службу крові. Kharkiv Today. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ При применении кассетных боеприпасов в Украине убиты ребёнок и два мирных жителя, которые укрылись в детском саду. Amnesty International (ru-RU) . 28 лютого 2022. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Amnesty International: Росіяни обстрілювали Харків забороненими боєприпасами. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Война в Украине: Би-би-си нашла свидетельства применения Россией кассетных боеприпасов в Харькове. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ «Казалось, все вокруг горело». Как Россия применяла кассетные боеприпасы в Харькове — ВВС. nv.ua (рос.). Процитовано 29 червня 2024.
- N.R. Jenzen-Jones & Patrick Senft (13 березня 2022). Russian 9N235 submunitions documented in Ukraine (2022). The Hoplite. Armament Research Services. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.