Перейти до вмісту

ACCOBAMS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ACCOBAMS
ТипМіжнародна екологічна угода

Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої Атлантичної зони, або ACCOBAMS, є регіональною міжнародною угодою, яка зобов'язує держави-учасниці щодо збереження китоподібних на їхніх територіях. Угода спрямована на зменшення загроз для китоподібних у Середземному та Чорному морях, а також у прилеглій зоні Атлантичного океану на захід від Гібралтарської протоки.[1][2][3]

Суть договору

[ред. | ред. код]

Зустріч Сторін

[ред. | ред. код]

Нарада Сторін (НС) є головним органом прийняття рішень Угоди. Він збирається раз на три роки, щоб розглянути прогрес, досягнутий у виконанні Угоди, а також будь-які проблеми, з якими стикається ця Угода. НС також затверджує бюджет Угод і переглядає наукові оцінки природоохоронного статусу китоподібних на території Угоди. Нарешті, на НС країни-члени також визначають пріоритети на наступне триріччя.

Держави-учасниці Угоди автоматично отримують право на представництво в НС і кожна має один голос. Крім того, організації, кваліфіковані у сфері збереження китоподібних, також можуть бути представлені спостерігачами в НС.[4]

Бюро

[ред. | ред. код]

Бюро є робочим органом угоди та діє як орган прийняття рішень щодо угоди між НС та здійснює тимчасову діяльність від її імені. Він також містить вказівки для Секретаріату щодо реалізації та просування Угоди.

Бюро складається з Голови та заступників Голови, які обираються НС. Крім того, голова Наукового комітету запрошений до участі як спостерігач. Бюро збирається не рідше одного разу на рік.[4]

Секретаріат

[ред. | ред. код]

Виконавчим органом Угоди є Секретаріат. Він координує та організовує діяльність НС, Бюро та Наукового комітету з метою забезпечення повного виконання покладених на них обов'язків. Крім того, він здійснює моніторинг бюджету, працює над підвищенням обізнаності громадськості щодо Угоди та її цілей, виконує рішення, адресовані йому МС, і створює звіт для представлення на кожній СС про роботу всіх органів Угоди.[4]

Науковий комітет

[ред. | ред. код]

Науковий комітет діє як дорадчий орган при НС. Його основні обов'язки включають:

  • Надання консультацій НС з науково-технічних питань
  • Проведення наукових оцінок природоохоронного статусу популяцій китоподібних на території дії Угоди
  • Консультування щодо розробки та координації міжнародних програм досліджень та моніторингу
  • Підготовка до кожної сесії НС звіту про свою діяльність

Науковий комітет складається з «осіб, кваліфікованих експертів у галузі охорони китоподібних» і збирається на прохання НС.[4]

Зона угоди

[ред. | ред. код]
Карта, на якій показано ареал Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої Атлантичної зони, а також її держав-членів і держав ареалу:
   Зона погодження
   Розширення зони угоди
   Держави-члени
   Стан ареалу

Згідно зі статтею 1 Угоди географічна сфера дії цієї Угоди є наступною:[4]

  • Усі морські води Чорного та Середземного морів, їхні затоки та моря
  • Внутрішні води, з'єднані з цими морськими водами або з'єднують їх між собою
  • Атлантична зона, що примикає до Середземного моря на захід від Гібралтарської протоки

У 2010 році, на четвертій НС, Португалія та Іспанія подали пропозиції щодо розширення території Угоди, щоб охопити частини їхніх відповідних виключних економічних зон. Пропозиція була прийнята на НС як резолюція A/4.1 і наразі є чинною.[5][6]

Види

[ред. | ред. код]

Угода охоплює 28 видів китоподібних, які мігрують по всьому ареалу Угоди.[1]

Balaenidae

Balaenopteridae

Дельфініди

Kogiidae

Phocoenidae

Physeteridae

Ziphiidae

Держави-члени Угоди

[ред. | ред. код]

Держави-учасниці

[ред. | ред. код]

Нижче наведено всі держави-учасниці Угоди, а також дату, коли Угода набула чинності у водах під їхньою юрисдикцією:

Список держав-учасниць ACCOBAMS[1][7][8][9]
Країна Підписання Ратифікація Набуття чинності
Албанія Албанія 24 листопада 1996 25 травня 2001 1 жовтня 2001
Алжир Алжир – 19 березня 2007 1 грудня 2007
Болгарія Болгарія 16 вересня 1999 23 вересня 1999 1 червня 2001
Хорватія Хорватія 24 листопада 1996 3 травня 2000 1 червня 2001
Кіпр Кіпр 24 листопада 1996 30 січня 2006 1 травня 2006
Єгипет Єгипет – 4 березня 2010 1 липня 2010
Франція Франція 24 листопада 1996 26 лютого 2004 1 червня 2004
Грузія Грузія 24 листопада 1996 30 березня 2001 1 червня 2001
Греція Греція 24 листопада 1996 24 листопада 1996 1 червня 2001
Італія Італія 24 листопада 1996 10 лютого 2005 1 вересня 2005
Ліван Ліван – 5 травня 2004 1 березня 2005
Лівія Лівія – 12 травня 2002 1 вересня 2002
Мальта Мальта 23 березня 2001 23 березня 2001 1 червня 2001
Монако Монако 24 листопада 1996 25 квітня 2001 1 червня 2001
Чорногорія Чорногорія – 17 лютого 2009 1 серпня 2009
Марокко Марокко 28 березня 1997 13 травня 1999 1 червня 2001
Португалія Португалія 24 листопада 1996 30 вересня 2004 1 січня 2005
Румунія Румунія 28 вересня 1998 13 червня 2000 1 червня 2001
Словенія Словенія – 12 липня 2006 1 грудня 2006
Іспанія Іспанія 24 листопада 1996 7 січня 2001 1 червня 2001
Сирія Сирія – 7 лютого 2002 1 червня 2002
Туніс Туніс 24 листопада 1996 21 грудня 2001 1 квітня 2002
Туреччина Туреччина – 29 травня 2017 1 лютого 2018
Україна Україна – 9 липня 2003 1 лютого 2004

Зона ареалу

[ред. | ред. код]

Нижче наведено країни ареалу, які не ратифікували Угоду або не приєдналися до неї:[1][7]

Підписано, але не ратифіковано:

Інші зони ареалу:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г ACCOBAMS. CMS. UNEP/CMS Secretariat. n.d. Процитовано 2 вересня 2019.
  2. ↑ ACCOBAMS. OceanCare. OceanCare. n.d. Процитовано 4 вересня 2019.
  3. ↑ ODO becomes ACCOBAMS Partner. Oceanomare Delphis. Oceanomare Delphis ONLUS. n.d. Процитовано 4 вересня 2019.
  4. ↑ а б в г д Agreement on the Conservation of Cetaceans of the Black Sea, Mediterranean Sea and contiguous Atlantic area . Monaco — через Вікіджерела.
  5. ↑ Resolution A/4.1 – Amendments: Extension of the ACCOBAMS Geographical Scope (PDF). ACCOBAMS. ACCOBAMS Secretariat. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2017. Процитовано 12 жовтня 2019. [Архівовано 2017-09-19 у Wayback Machine.]
  6. ↑ 18th ASCOBANS Advisory Committee Meeting (PDF). ASCOBANS. ASCOBANS Secretariat. 4 травня 2011. Процитовано 12 жовтня 2019.
  7. ↑ а б List of Contracting Parties and Signatories to the Agreement (PDF). ACCOBAMS. ACCOBAMS Permanent Secretariat. n.d. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. [Архівовано 2019-09-02 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Authier, Matthieu та ін. (2017). Cetacean conservation in the Mediterranean and Black Seas: Fostering transboundary collaboration through the European Marine Strategy Framework Directive (PDF). Marine Policy. 82 (2017): 98—103. doi:10.1016/j.marpol.2017.05.012. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019. [Архівовано 2019-09-02 у Wayback Machine.]
  9. ↑ United Nations Environmental Programme (May 2015). ACCOBAMS Survey Initiative - Project Identification Document (PDF). Regional Activity Centre for Specially Protected Areas. RAC/SPA. с. 13—16. Процитовано 2 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ACCOBAMS&oldid=43976693