Acraea horta

Acraea horta

Acraea horta

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:	Сонцевики (Nymphalidae)
Підродина:	Heliconiinae
Рід:	Acraea

Біноміальна назва

Acraea horta
(Linnaeus, 1764)

Синоніми

* Papilio horta Linnaeus, 1764

Acraea horta ab. conjuncta Blachier, 1912

Посилання

Вікісховище:	Acraea horta
Віківиди:	Acraea horta
EOL:	155933
МСОП:	161322853
NCBI:	2754753

Acraea horta Linnaeus, 1764, акрея горта, акрея садова — денний метелик підродини Heliconiinae родини сонцевики. Ареал охоплює Південну Африку.

Опис

Розмах крил від 45 до 50 мм для самців і 49-53 міліметри для самиць. Передні крила в особин обох статей майже прозорі. Задні крила самців яскраві, червоно-чорні. У самиць — від світло-брунатних до жовтих і жовтогарячих. Колір залежить від ступеня окислення пігменту ксантоматіну.

Спосіб життя

Активні весь рік. Яйця відкладають щільним шаром, одне до іншого, до 200 яєць в одній кладці.^[1] Гусениці вкриті отруйними розгалуженими шипами. Живляться отруйним диким персиком (Kiggelaria africana^[en]), пасифлорами, Tacsonia. Метелик також неїстівний. Тканини гусені і метелика містять ціаноглікозид гінокардин, який комаха отримує, поїдаючи листя дикого персика.^[2]

Ціаноглікозид гінокардин, який робить комах отруйними

Незважаючи на отруйність, виявлено значну кількість паразитів акреї, зокрема на гусені живляться їздці Apanteles acraea і Charops sp., на лялечці паразитують хальцидіда Brachymeria kassallensis і тахінові мухи (Tachinidae)^[3]

Поширення

Зустрічається в Південній Африці, Зімбабве. Літає в парках, садах, вологих місцях.

Модельний об'єкт генетики

Генетику метелика досліджував відомий ембріолог Борис Балінський. Він встановив, що колір крил самиць не детермінований генетично, а змінюється в рамках норми реакції. Також він досліджував вплив мутагенезу на зміну рисунку крапок на крилах метеликів.

Примітки

↑ Graham A Henning. Survival strategies in the Acraeinae (Lepidoptera: Nymphalidae)1993, Metamorphosis Volume 4, Issue 3: 100–106 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
↑ Raubenheimer, David (1989). Cyanoglycoside gynocardin from Acraea horta (L.) (Lepidoptera: Acraeinae). Journal of Chemical Ecology. 15 (8): 2177—2189. doi:10.1007/BF01014108. ISSN 0098-0331.
↑ Claasens, A.J.M., 1991. Parasitoids of the garden acraea, Acraea horta (Linnaeus 1764). Metamorphosis 2(4):24-28 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.

Джерела

Акрея горта на сайті danaida.ru [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
Акрея горта на сайті mypets.by [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.]
Acraea horta [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Fabian B. Balinsky's Darwinian roots. S. Afr. j. sci. . 2009 Dec; 105(11-12): 410–414 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія»

[1] Graham A Henning. Survival strategies in the Acraeinae (Lepidoptera: Nymphalidae)1993, Metamorphosis Volume 4, Issue 3: 100–106 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.

[Raubenheimer1989-2] Raubenheimer, David (1989). Cyanoglycoside gynocardin from Acraea horta (L.) (Lepidoptera: Acraeinae). Journal of Chemical Ecology. 15 (8): 2177—2189. doi:10.1007/BF01014108. ISSN 0098-0331.

[3] Claasens, A.J.M., 1991. Parasitoids of the garden acraea, Acraea horta (Linnaeus 1764). Metamorphosis 2(4):24-28 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.

[1]

[2]

[3]