Перейти до вмісту

Allium lojaconoi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Allium lojaconoi

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: A. lojaconoi
Allium lojaconoi
Brullo, Lanfr. & Pavone, 1982
Посилання
Вікісховище: Allium lojaconoi
Віківиди: Allium lojaconoi
EOL: 1084670
IPNI: 899126-1
МСОП: 172174

Allium lojaconoi — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); ендемік Мальти.

Цибулина яйцювата або субкуляста діаметром 4–6 мм. Стебло заввишки до 10 см, максимальний діаметр до 1 мм, гладке, вкрите листовими оболонками в нижній половині. Листків 4–5, тонкі, зелені, сплюснуті, 2–5 см завдовжки і 0.8–1.5 мм завширшки, з 5 скошеними ребрами на спинній поверхні. Суцвіття з 2–12 квіток. Оцвітина урноподібна; листочки оцвітини від рожево-білих до пурпурових, ланцетоподібних і гострих на верхівці, завдовжки 5–7 мм і шириною 1–1.2 мм, з виноградно-пурпуровою центральною жилкою, коротко сплавлені біля основи кільцем. Коробочка завдовжки 4 мм і шириною 3.5–4 мм, субкуляста[1].

Цвіте у червні та липні[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Мальти[2].

Зростає на прибережних ділянках, як правило, в кишенях неглибокого ґрунту серед скель у степу й гаригі й по сторонах скельних долин[2].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Основними загрозами є збурення з боку людини: топтання, топтання транспортом, полювання, пікніки, несанкціоноване захоронення сміття, поширення інвазивних чужорідних видів[2].

Вид охороняється мальтійським національним законодавством. Він зростає в ряді заповідних територій, включаючи ділянки Natura 2000, але в більшості цих районів відсутні плани управління і не відбувається активного управління збереженням. Багато з цих районів піддаються різному ступеню порушення людського характеру і вразливі до інвазивних видів[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brullo S., Lanfranco E., Pavone P. « Allium lojaconoi » sp. nov. e sue affinità con « Allium parciflorum » Viv. // Webbia. — 1982. — Вип. 32. — № 2. — С. 295–306. — DOI:10.1080/00837792.1982.10670227. (лат.)(італ.)
  2. а б в г д Caruana R. (2011). Allium lojaconoi. The IUCN. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 05.08.2020. (англ.)