Ameles decolor
| Ameles decolor | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_female_(8341863199).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ameles decolor (Charpentier, 1825) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ameles decolor — один з видів богомолів середземноморського та передньоазійського роду Ameles. Поширений у Південній Європі від Іспанії до Греції, а також в Алжирі.
Тіло невелике, від жовтуватого до сірого кольору, іноді забарвлення з чорними крапками. Черевце імаго обох статей пряме, не загинається догори. Самці тендітні, крилаті, довжиною 1,8-2,7 см. Задні крила самців прозорі, жовтуваті, надкрила повністю покривають черевце. Костальна зона передніх крил самців прозора. Самиця кремезніша, тіло 1,9-2,8 см, крила сильно вкорочені.
Дуже подібний до близького виду Ameles heldreichi, від якого відрізняється кулястими фасетковими очима без горбка та будовою статевих органів. Схожий і на йорданського богомола Ameles massai, який втім відрізніяється коротшою передньоспинкою та довшими надкрилами, а також виразною різницею в будові статевих органів.[1]
Самці Ameles decolor мають складну ритуальну поведінку перед паруванням. Вони рухають передніми ногами, а далі піднімають та опускають черевце. Імовірно, що така поведінка знижує ризик для самця бути з'їденим самицею.[2]
.jpg)
Поширений у Південній Європі: в Іспанії, на півдні Франції, зокрема на Корсиці[3], в Італії (по всій країні, включно з Сардинією та Сицилією)[4], Хорватії[5], Боснії і Герцеговині, Чорногорії, Албанії[6], Греції. Також відомий в Алжирі. Є відомості про наявність виду в Чехії та Словаччині.[1]
- ↑ а б Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 72. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Battiston, Roberto (2008). Mating behavior of the mantid Ameles decolor (Insecta, Mantodea): courtship and cannibalism. Journal of Orthoptera Research. 17 (1): 29. doi:10.1665/1082-6467(2008)17[29:MBOTMA]2.0.CO;2. ISSN 1082-6467.(англ.)
- ↑ Ameles decolor. National Inventory of the Natural Heritage [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)(фр.)
- ↑ Paolo Fontana, Filippo Maria Buzzetti, Andrea Cogo, 2006. Insecta Mantodea. In: Ruffo S., Stoch F. (eds.). Checklist and distribution of the Italian fauna. Memorie del Museo Civico di Storia Naturale di Verona, 2.Serie, Sezione Scienze della Vita 17: 77-78, with data on CD-ROM [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ F. Rebrina, R. Battiston & J. Skejo. Are Empusa Pennata and Bolivaria Brachyptera really present in Croatia? A reply to Kranjčev (2013) with a critical review of the mantid taxa found in Croatia // Entomol. Croat.. — 2014. — Т. 18, вип. 1–2. — С. 17–25. Архівовано з джерела 30 грудня 2018. Процитовано 6 серпня 2019.(англ.)
- ↑ Jaskuła, Radomir (2014). First Record of Geomantis larvoides Pantel, 1896 (Mantidae) from Albania with an updated checklist of Albanian Mantodea (PDF). ACTA ZOOLOGICA BULGARICA. 66 (1): 125—126. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2021.
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 72. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2019.(англ.)
- Ameles decolor на сайті Mantodea species file. [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)