Перейти до вмісту

Amogh

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Amogh
Типкарабін
ПоходженняІндія
Історія використання
На озброєнніз 2008
ОператориІндія Індія
Історія виробництва
Розроблено2005
ВиробникOrdnance Factory Board
Характеристики
Вага2,95 кг порожній
3,27 з 30 набоями
Довжина800 мм
575 мм (зі складеним прикладом)
Довжина ствола330 мм

Набій5,56×30 мм MINSAS
Калібр5,56 мм
Діявідведення порохових газів
поворотний затвор
Темп вогню700 пост/хв
Дульна швидкість700 м/с
Дальність вогню
Ефективна200 м
Система живленнякоробчастий магазин на 30 набоїв

Amogh у Вікісховищі

Amogh (санскр. अमोघ, укр. «Безпомилковий»[1]) — автоматичний карабін, розроблений та виготовлений індійською компанією Ordnance Factories Board[en] у 2005 році. Це похідна гвинтівки Excalibur[en] [2], яка, в свою чергу, є розвитком гвинтівки INSAS.

Використовує набої 5,56×30 мм MINSAS[en], спеціально розроблені для подібних карабінів, зокрема JVPC.

Історія

[ред. | ред. код]

Amogh був розроблений для заміни успадкованих від Великої Британії 9-мм пістолетів-кулеметів L2A3 Sterling 1944 року [3] як особиста зброя самооборони для застосування у близькому бою [2].

В вересні 2008 року поліція Індії подала замовлення на постачання 148 одиниць Amogh, сплативши аванс у 26,64 лакх[en]. 80 карабінів були надіслані у жовтні 2009. Втім, проведений у 2016 році аудит виявив, що ця зброя не використовувалася та вісім років зберігалася на поліцейському складі у Сітапурі[en] через відсутність необхідних боєприпасів. Після виявлення цього факту набої нарешті було надіслано, і карабіни надійшли на озброєння поліції, але решта 68 одиниць станом на 2019 рік так і не надійшли до замовника [4].

Amogh було представлено на 9-й виставці Aero India[en] у 2013 році [5].

Індійська армія відхилила Amogh після першого випробування [6] у червні 2017, обравши як заміну Sterling карабіни JVPC [3] [7]. Берегова охорона, військово-морський флот і деякі поліцейські сили взяли на озброєння Amogh.

Дизайн

[ред. | ред. код]

Ствольна коробка виконана зі штампованого листового металу; пістолетне руків'я і складаний приклад — з легкого полімерного матеріалу. Ствол хромований, довжиною 330 мм. Магазин на 30 патронів, виготовлений з напівпрозорого полімеру який є напівпрозорим, щоби стрілець міг знати кількість патронів, що залишилися. Руків'я зведення — зліва на ствольній коробці. Скидання магазину подібне до такого у гвинтівки INSAS: важіль фіксатора магазину розташований перед спусковою скобою. Два режими стрільби: одиночний і автоматичний.

Карабін має фіксовані прицільні пристосування з мушкою пенькового (прямокутного) типу і ціликом діафрагмального типу, на верхній кришці є невелика планка, яка дозволяє кріпити різні оптичні приціли.

Оператори

[ред. | ред. код]

Індія Індія:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The Oxford Hindi-English Dictionary (англ.). Digital South Asia Library[en]. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. а б в Indian Army wants new close-quarter battle carbines; here are the five best options (англ.). International Business Times. 02 січня 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2024.
  3. а б в г Indian PDWS: AMOGH/MINSAS Carbine, the INSAS that never grew up. thefirearmblog.com. 31 жовтня 2017. Архів оригіналу за 01 листопада 2017. Процитовано 17 квітня 2024.
  4. а б Performance Audit Report on Modernisation and Strengthening of Police Forces. Chapter 3: Modernisation of Weaponry (PDF) (англ.). Comptroller and Auditor General of India. Архів оригіналу (pdf) за 01 серпня 2019.
  5. а б в This lightweight packs a punch (англ.). The Hindu. 08 лютого 2013. Архів оригіналу за 05 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2024.
  6. а б India's Small Arms Requirement (англ.). DefProAC. березень 2018. Архів оригіналу за 22 лютого 2020.
  7. а б These battle rifles are perfect for the Indian Army (англ.). 21st Century Asian Arms Race. 23 липня 2017. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 20 квітня 2024.
  8. а б Manipur Police Training College (англ.). Official Website Manipur Police. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 20 квітня 2024.