Arborimus longicaudus
| Arborimus longicaudus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Arborimus |
| Вид: | A. longicaudus
|
| Біноміальна назва | |
| Arborimus longicaudus (True, 1890)
| |
Arborimus longicaudus — гризун тихоокеанського північно-західного регіону, який зустрічається в американських штатах Орегон і Каліфорнія. Раніше вони були відомі як Phenacomys longicaudus, а також рудою деревною мишою. Arborimus longicaudus зустрічаються в старих хвойних лісах у горах Кламат і окрузі Сомома.
Це деревні полівки, які виявляють певну наземну активність. Гнізда розташовані на висоті 2–65 м над землею на деревах будь-якого розміру, часто на дугласії. Зазвичай вони зустрічаються на найбільших доступних деревах, зазвичай у нижній третині живої крони. Кілька гнізд можна побудувати у великих мутовках гілок, які забезпечують опору для гнізд на молодих деревах; великі гілки старих дерев можуть підтримувати великі материнські гнізда або розплідники. Гнізда іноді будують в порожнинах і дуплах дерев або під мохом, що покриває великі гілки старих дерев[1].
Arborimus longicaudus розмножуються протягом року, але більшість послідів народжується в лютому-вересні. Вагітність триває 28 днів, але може бути подовжена до 48 днів у годуючих самок Розмір виводку зазвичай становить від двох до трьох (від одного до чотирьох). Новонароджені дитинчата здатні покинути гніздо через місяць[1].
Вважається, що цей вид має дуже обмежену здатність до розповсюдження. Серед хижаків — плямисті сови, єноти та ін. Arborimus longicaudus харчуються хвоєю дугласії. Вони також їдять велику або низинну білу ялицю, ситкінську ялину та хвою болиголова західного. Він може їсти ніжну кору гілок, а також серцевину. Зазвичай вони харчуються всередині або на вершині гнізда. Це нічний вид[1].
Ці полівки мають довжину близько 15–20 см, включаючи хвіст[2]. Коли вони молоді, вони мають тьмяно-коричневу шерсть, а з віком вони стають більш червонуватими. Вони ведуть нічний спосіб життя, і їх дуже важко побачити, але їх можна виявити, знайшовши на землі купи або пачки цих смоляних проток[3].
- ↑ а б в г Scheuering, E. (2018). Arborimus longicaudus. Т. 2018. с. e.T42615A22389366. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-1.RLTS.T42615A22389366.en. Процитовано 15.11.2021.
- ↑ Blog.
- ↑ Hayes, John P. (1996). Aborimus Longicaudus (PDF). American Society of Mammalogists. Mammalian Species (532): 1.