Перейти до вмісту

Argentavis magnificens

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Argentavis magnificens
Час існування: пізній міоцен

Реконструкція аргентавіса
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: incertae sedis
Родина: Teratornithidae
Рід: Argentavis
Вид: Argentavis magnificens
Argentavis magnificens
Campbell & Tonni, 1980
Посилання
Вікісховище: Category:Argentavis
EOL: 47444117
Fossilworks: 137174

Argentavis magnificens (дослівно — «величний аргентинський птах») — вимерлий птах родини тераторнітидів (Teratornithidae), мешкав у верхньому міоцені в Південній Америці.

Аргентавіс — один з найбільших відомих науці летючих птахів за всю історію Землі, поступається лише відкритому у 2014 році птаху Pelagornis sandersi, розміри якого ще більші. Аргентавіс жив 6—8 млн років тому в Аргентині. Важив близько 77,5 кг, маючи розмір у висоту 1,8 м[1], розмах його крил сягав 7 м (для порівняння, найбільший розмах крил серед сучасних птахів має мандрівний альбатрос — 3,25 м).

Череп аргентавіса був завдовжки 45 см, а плечова кістка мала в довжину більше пів метра. Процес линяння займав 74 дні[2]. Аргентавіс був анатомічно близький до стародавніх лелек. За будовою черепа тераторнітид роблять висновок, що вони не були падальниками, а харчувалися живою здобиччю, хоча і не дуже великою, яку проковтували цілком. Припускається, що вони знаходили велику групу гризунів, обрушувалися на них зверху, приголомшуючи їх своїм тілом, і ковтали — такий спосіб полювання й послужив причиною гігантизму. До відкриття аргентавіса найбільшими літаючими птахами вважалися морські псевдозубі птахи Pelagornithidae, що досягали у розмаху крил 6 м.

Споріднені види

[ред. | ред. код]
  • Aiolornis — розмах крил — 5 м;
  • Teratornis — розмах крил — менше 4 м, маса — 15 кг.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Campbell Kenneth E. Jr. & Tonni E.P. A new genus of teratorn from the Huayquerian of Argentina (Aves: Teratornithidae) // Contributions in Science, Natural History Museum of Los Angeles County. — 1980. — Vol. 330: — P. 59-68.
  • Wellnhofer Peter. The Illustrated Encyclopedia of Pterosaurs. — Barnes and Noble Books, New York. — 1996. — ISBN 0-7607-0154-7

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. New Scientist 25 вер 1980 Том 87, № 1220, Reed Business Information ISSN 0262-4079 стр. 912 [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] Swansong for a superbird
  2. http://www.membrana.ru/particle/13871Біологи[недоступне посилання] виявили обмежувач росту великих птахів 19 червня 2009 2011-09-28