Argiope picta
| Argiope picta | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Argiope picta L. Koch[en], 1878 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Argiope squallica | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Argiope picta — вид павуків-колопрядів з всесвітньо поширеного роду Argiope. Великі, яскраво забарвлені самиці більші в декілька разів за дрібних самців. Живиться великими комахами. Отрута слабка, для людини безпечні. Поширені у Південно-Східній Азії, Австралії, Новій Гвінеї та на навколишніх островах Океанії.
Вид має яскраво виражений статевий диморфізм. Самиці великі, кремезні, довжина тіла близько 2 см, з довгими ногами. Форма черевця самиці щитоподібна. На спинній поверхні черевця по центру знаходиться ряд світлих плям, оторочений чорним.[1]
Вид Argiope picta у роді Argiope належить до умовної групи видів, близьких до A. aetherea. На відміну від більшості інших видів павуків, зокрема й аргіоп, розрізнення цих двох видів за допомогою геніталій самця та самиці ускладнено, бо за формою вони вкрай подібні в обох. Тим не менш, види явно відрізняються за забарвленням та іншими деталями зовнішнього вигляду, через що й можливо їх більш-менш точно визначити. A. aetherea на відміну від A. picta має черевце п'ятикутної форми зі світлим забарвленням спинної поверхні, де лише задній кінець черевця темний. У A. aetherea також нижня поверхня головогрудей більш яскраво помаранчева.[1]
За забарвленням вид трохи подібний до A. boesenbergi, втім різниця достатня для визначення.
В Новій Гвінеї зустрічаються в затінених узліссях. Дорослі самиці активні впродовж усього року.[1] Ловильна сітка іноді має хрестоподібний стабілімент, в інших випадках — лише 1-2 фрагменти стабіліменту, але часто повністю його позбавлена.[2]
Самиці живляться великими та середнього розміру комахами: мухами, кониками, метеликами. При цьому павук розрізняє різні групи комах та змінює свою поведінку відповідно. При потраплянні в павутину коника павук швидко замотує його в павутинний кокон, а лише потім кусає. Натомість метелики здатні вирватися з павутиння за рахунок лусок, які відвалюються з крил. Тому павук спочатку кусає їх, а потім починає загортати в кокон. Дослідження показали, що павуки вірно визначають метелика в більше ні ж 70 % випадків.[2]
Самець украй рідко залишає членик педипальпи (емболіум) у статевому отворі самиці.[3]
Вперше описаний з Півнчіної Австралії. Ареал займає східні провінції Індонезії: Молуккські острови, Західна Нова Гвінея. Населяє Папуа Нову Гвінею, Архіпелаг Бісмарка, Соломонові острови, Нові Гебриди та низку сусідніх островів до островів Санта-Круз.[3]
Під час дослідження павуків Нової Гвінеї вид був знайдений у всіх досліджуваних місцевостях, що свідчить про звичайність виду.[4]
- ↑ а б в Levi, H. W. (1983). The orb-weaver genera Argiope, Gea, and Neogea from the Western Pacific Region (Araneae: Araneidae, Argiopinae). Bulletin of The Museum of Comparative Zoology. 150: 247—338.(англ.)
- ↑ а б Robinson, Barbara C.; Robinson, Michael H. (1974). The biology of some Argiope species from New Guinea: predatory behaviour and stabilimentum construction (Araneae: Araneidae). Zoological Journal of the Linnean Society. 54 (2): 145—159. doi:10.1111/j.1096-3642.1974.tb00796.x. ISSN 0024-4082.
- ↑ а б Jäger, P. (2012). A review on the spider genus Argiope Audouin 1826 with special emphasis on broken emboli in female epigynes (Araneae: Araneidae: Argiopinae) (PDF). Beiträge zur Araneologie. 7: 272—331. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.(англ.)
- ↑ Chrysanthus, P. (1971). Further notes on the spiders of New Guinea I (Argyopidae). Zoologische Verhandelingen. 113: 1—52.(англ.)
- Levi, H. W. (1983). The orb-weaver genera Argiope, Gea, and Neogea from the Western Pacific Region (Araneae: Araneidae, Argiopinae). Bulletin of The Museum of Comparative Zoology. 150: 247—338.(англ.)
- Platnick, Norman I. (2018): The world spider catalog, version 19.5. American Museum of Natural History [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]DOI:10.24436/2(англ.)