Перейти до вмісту

Arromanches (R95)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авіаносець «Арроманш»
Авіаносець «Арроманш»
Служба
Тип/клас Легкий авіаносець типу «Колоссус»
Держава прапора
Спущено на воду 30 вересня 1943 року
Введено в експлуатацію 16 грудня 1944 року
Виведений зі складу флоту 1974 рік
Статус зданий на злам у 1978 році
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 14 000 тонн (стандартна)
17 000 тонн (повна)
Довжина 211,25 м
Ширина 24,4 м
Осадка 7,2 м
Технічні дані
Рухова установка парові турбіни
Швидкість 25 вузлів
Екіпаж 1300 осіб
Озброєння
Авіація 48 літаків

«Арроманш» (фр. Arromanches (R95) — британський легкий авіаносець часів Другої світової війни типу «Колоссус», пізніше переданий Франції.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Корабель заклала 1 червня 1942 року компанія Vickers-Armstrongs. Спущений на воду 30 вересня 1943 року, вступив у стрій 16 грудня 1944 року під назвою HMS Colossus (R15).

Історія служби

[ред. | ред. код]

У складі ВМС Великої Британії

[ред. | ред. код]

Авіаносець «HMS Colossus» планувалось залучити до дій поблизу берегів Індонезії, але у зв'язку із капітуляції Японії корабель у бойових діях участі не брав. Залучався до окупації Шанхаю союзниками (8-9.1945).

Після невеликого ремонту повернувся до Британії влітку 1946 року.

У складі ВМС Франції

[ред. | ред. код]
«Арроманш» у Тонкінській затоці, 1953 рік

У серпні 1946 року авіаносець передали в оренду Франції на 5 років, де перейменували на «Арроманш» (фр. Arromanches), на честь провінції Арроманш-ле-Бен, на території якої відбулась висадка союзників у 1944 році. У 1951 році викуплений Францією.

Протягом 1949—1950 років «Арроманш» здійснив 2 походи до берегів Індокитаю, де взяв участь у бойових діях.

Під час Суецької кризи у листопаді 1956 року літаки з «Арроманша» завдавали бомбових ударів по єгипетських військах в районі Порт-Саїда.

У 1957—1958 роках авіаносець пройшов капітальну модернізацію. Його обладнали кутовою польотною палубою, дзеркальними індикаторами посадки, встановили РЛС DRBV-22A, а також встановили 43 40-мм зенітні автомати «Бофорс». Але на початку 1960-х років вся зенітна артилерія була демонтована.

Після модернізації корабель використовувався в основному як навчальний авіаносець. З 1962 року на ньому базувались вертольоти HSS-1. У 1968 році авіаносець пройшов ремонт та модернізацію та був перекласифікований у протичовновий вертольотоносець.

У 1974 році авіаносець був виключений зі списків флоту, у 1978 році розібраний на метал в Тулоні.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
  • С. А. Балакин. Авианосцы мира 1917—1945. (рос.)

С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Часть 1. США, Франция (рос.)