Aurorachelys gaffneyi
Aurorachelys gaffneyi | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Aurorachelys gaffneyi Vandermark et al., 2009 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Aurorachelys gaffneyi (черепаха-аврора Гаффнея) — єдиний вид вимерлих черепах роду Aurorachelys родини Macrobaenidae, що мешкав 100—85 млн. років тому. Вид отримав назву на честь американського палеонтолога Євгена Гаффнея.
Своєю будовою Aurorachelys gaffneyi була схожа на інших представників своєї родини. Втім на відміну від інших великих баенід вид мешкав у Гренландії та Канаді. Команда дослідників виявила рештки Aurarachelys gaffneyi на невеликому острові Аксел-Гейберґ біля західного узбережжя Гренландії. На північ від острова під водою тягнуться вулканічні гори, що входять до складу хребта Альфа. Якщо припущення про те, що хребет Альфа занурився під воду в період останніх геологічних перетворень, вірно, то можна уявити собі, як черепахи подорожували з Євразії до Канади, перепливаючи з острова на острів. Подальше вивчення останків дасть вченим уявлення про те, як існували тварини в той час, коли вміст вуглекислого газу був у 8-16 разів більше, ніж у сучасному світі, на зорі Промислової революції. Можливо, що острови, що проходили вздовж хребта Альфа, були підняті зі дна тими ж геологічними перетвореннями, що призвели до викиду в атмосферу такої кількості двоокису вуглецю.
Хоча знайдені скам'янілості не можуть претендувати на звання найдавнішої черепахи в регіоні, проте, це перші рештки азійського плазуна, виявлені в Північній Америці.
За припущеннями вчених, черепахи мігрували в Північну Америку через Північний полюс близько 90 мільйонів років тому. Знайдені рештки цієї черепахи доводять, що подорож проходила через полярні регіони, а не навколо Аляски, як передбачалося раніш. Це пояснюється тим, що 90 млн. років тому Північний Льодовитий океан був теплим і вільним від льодів. Вода з річок не змішувалася з океанської водою і утворювала величезні прісні зони в районі річкових гирл, що дозволяло черепахам віддалятися від материка, залишаючись у звичному середовищі.
- Останки тропических черепах в Арктике. E-NEWS. 16.09.2012. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22.09.2015.(рос.)