Перейти до вмісту

BD +17° 3248

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
BD +17° 3248
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Геркулес
Пряме піднесення 17г 28х 14.46970с[1]
Схилення +17° 30′ 35.8400″[1]
Видима зоряна величина (V) 9.37[2]
Характеристики
Спектральний клас KII vw[3]
Показник кольору (B−V) +0.66[2]
Показник кольору (U−B) +0.08[2]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –146.55[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –46.61[1] мас/р
Схил.: –23.51[1] мас/р
Паралакс (π) 3.37 ± 1.77 мас[1]
Відстань прибл. 1000 св. р.
(прибл. 300 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
+2.16+0.74
−1.14
[5]
Фізичні характеристики
Маса 0.55–0.85[5] M
Ефективна температура 5200±150[5] K
Інші позначення
BD+17 3248, HIP 85487.[3]

BD +17° 3248 - стара зоря другої популяції, розташована на відстані приблизно 968 світлових років в гало Галактики. Вона належить до класу ультра-метал-бідних зірок[5], зокрема до дуже рідкісного підкласу зір, збагачених нейтронним захватом (R-процес) (англ. neutron-capture enhanced stars).

Приблизно з 2000 року цю зорю досліджували 3 телескопи: а) космічний телескоп Габбл, б) телескоп Кека і в) телескоп Харлана Дж. Сміта в обсерваторії Макдональда Техаського університету. Була визначена поширеність елементів в діапазоні від германію (Z=32) до урану (Z=92). Космічний телескоп «Габбл» використовувався для спостереження за ультрафіолетовою частиною зоряного спектра. Це дозволило виміряти поширеність платини, осмію і, вперше за межами Сонячної системи, золота. Починаючи з барію (Z=56) і далі, всі елементи показують патерн внеску R-процесу у поширеність елементів у Сонячній системі[5].

Наукові групи університету Майнца і університету Базеля під керівництвом Карла-Людвіга Краца і Фрідріха-Карла Тілеманна провели порівняння між спостережуваною поширеністю стабільного елемента європію (Z=63) і радіоактивних елементів торію і (Z=90) і урану (Z=92) з розрахунковою поширеністю R-процесу при вибуху наднової типу II. Це дозволило оцінити вік цієї зірки у приблизно 13,8 мільярда років з похибкою близько 4 млрд років. Подібний вік був отриманий для іншої ультра-метал-бідної зорі (CS31082-001) зі співвідношення торію до урану. Ці зорі ймовірно народилися лише кілька сотень мільйонів років після великого вибуху.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. а б в Carney, B. W. (May 1983), A photometric search for halo binaries. I - New observational data, Astronomical Journal, 88: 610—641, Bibcode:1983AJ.....88..610C, doi:10.1086/113350
  3. а б BD+17 3248 -- Horizontal Branch Star, SIMBAD Astronomical Object Database, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, процитовано 10 березня 2012
  4. Bonifacio та ін. (July 2009), First stars XII. Abundances in extremely metal-poor turnoff stars, and comparison with the giants, Astronomy and Astrophysics, 501 (2): 519—530, arXiv:0903.4174, Bibcode:2009A&A...501..519B, doi:10.1051/0004-6361/200810610
  5. а б в г д е Cowan, John J. та ін. (June 2002), The Chemical Composition and Age of the Metal-poor Halo Star BD +17°3248, The Astrophysical Journal, 572 (2): 861—879, arXiv:astro-ph/0202429, Bibcode:2002ApJ...572..861C, doi:10.1086/340347

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Beers, T.C., Preston, G.W., Shectman, S.A.: A search for stars of very low metal abundance. I. In: Astron. J. 90. 1985, 2089—2102.
  • Beers, T.C., Preston, G.W., Shectman, S.A.: A search for stars of very low metal abundance. II. In: Astron. J. 103. 1992, 1987—2034 (1992).
  • Kratz, Karl-Ludwig, Bitouzet, Jean-Philippe, Thielemann, Friedrich-Karl, Moeller, Peter, Pfeiffer, Bernd: Isotopic r-process abundances and nuclear structure far from stability — Implications for the r-process mechanism. In: Astrophysical Journal. 403 (1) 1993, 216—238.

Посилання

[ред. | ред. код]