Beelzebufo ampinga

?

†Beelzebufo ampinga
Час існування: пізня крейда, 70 млн р. т.

PreꞒ

Ꞓ

▼

Зліпок скелета, Музей природознавства Мічиганського університету

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Земноводні (Amphibia)
Підклас:	Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд:	Батрахії (Batrachia)
Ряд:	Безхвості (Anura)
Підряд:	Neobatrachia
Родина:	Рогаткові (Ceratophryidae)
Рід:	†Beelzebufo Evans, Jones, & Krause, 2008
Вид:	†B. ampinga

Біноміальна назва

† Beelzebufo ampinga
Evans, Jones & Krause, 2008

Посилання

Віківиди:	Beelzebufo ampinga
Fossilworks:	118075

Beelzebufo ampinga (беельзебуфо) — викопний вид жаб родини Рогаткові (Ceratophryidae). Вид мешкав на Мадагаскарі у кінці крейдового періоду (70—65 млн років тому)^[1].

Етимологія

Beelzebufo перекладається з латини як «ропуха-д'явол», видова назва ampinga з малагасійської означає «щит»^[2].

Опис

Вид досягав 25 см завдовжки. Будова черепа показує, що беельзебуфо мав шкіру, покриту щитками. Можливо також, що беельзебуфо мала ріжки, як і сучасні рогатки. У Beelzebufo був панцир — досить рідкісне для амфібій пристосування, доволі поширене лише на зорі історії цього класу тварин. Після тріасового періоду земноводні воліли обходитися без жорстких покривів, а у Beelzebufo кістяні нарости покривали весь череп, витягуючись позаду захисним навісом. Крім того, хребет жаби прикривала кістяна броня. На думку дослідників, броня захищала вразливі та життєво важливі частини жаби під час нападу хижаків — динозаврів і крокодилів. Довершували оборонну систему ряди гострих зубів, через які ця амфібія і була визнана небезпечним крейдяним хижаком^[3].