Berberis karkaralensis
| Berberis karkaralensis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
| Родина: | Барбарисові (Berberidaceae) |
| Рід: | Барбарис (Berberis) |
| Вид: | B. karkaralensis
|
| Біноміальна назва | |
| Berberis karkaralensis | |
Berberis karkaralensis (каз. Қарқаралы бөріқарақаты, укр. барбарис каркаралінський[1]) — рослина роду барбарис з родини барбарисових — Berberidaceae.
Мезоксерофільний чагарник до 0,7-2 м заввишки. Старі гілки вкриті сірою корою, молоді (річні) червонувато-коричневою, блискучою. Суцвіття — небагатоквіткова китиця, що складається з 5-9 жовтих квіток. Чашолистки яйцеподібні, пелюстки оберненояйцевидні, плоди довгасто-оберненояйцевидні, яскраво-червоні, однонасіннєві або іноді не мають насіння.
Вузький ендемік, ареал якого обмежений центральним Казахстаном. Зростає в Каркаралінських горах (гірсько-сопковий масив Кент) в гірсько-сопкових борах, на щебенистих схилах, гранітах, на висоті 600—1000 м над рівнем моря під пологом рідкісних сосен разом з іншими видами чагарників. Релікт хвойнолистяних лісів четвертинного періоду.
Розмножується насінням. Цвітіння відбувається в травні, плодоношення — в серпні-вересні. В умовах культури плодоносить з 6-го року життя, стійкий до посух.
Berberis karkaralensis входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи на межі зникнення (CR).
Дуже рідкісний вид, що зустрічається лише спорадично, приурочений до крихітної області в Центральному Казахстані. Популяції фрагментовані. Чисельність мала, достовірно відомий лише з одного пункту (урочище Байкара); збереглися лише деякі екземпляри виду. Незважаючи на те що він існує на охоронюваних територіях, він пошкоджується туристами, худобою і пожежами. Чисельність рослин постійно знижується.
Входив до Червоної книги СРСР. Занесений до Червоної книги Казахстану[2].
Зростає в Карагандинському і Алматинському ботанічних садах, а також в Саласпілсі (Латвія). Зустрічається у штучних парках природно-заповідного фонду степу України[3].
Вид має харчове значення. Ягоди збираються місцевим населенням, туристами.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Berberis karkaralensis Kornil. & Potapov. Плантариум: открытый онлайн атлас-определитель растений и лишайников России и сопредельных стран. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 30.11.2019. (рос.)
- ↑ А. С. Власенко. Аутфітосозологічний аналіз екзотичної дендрофлори штучних парків природно-заповідного фонду степу України // Науковий вісник НЛТУ України. — 2013. — № 23.5. — С. 319-323.
- Абдулина С. А. Список сосудистых растений Казахстана. — Алматы : Және фитоинтродукция институты, 1999. — 187 с. — ISBN 9965011893.
- Мынбаева Р. О., Куприянов А. Н., Адекенов С. М. Биоморфологические особенности Berberis karkaralensis Kornilova et Potapov в культуре // Рукопись депонир. В КазГосИНТИ. 08.02.96 г. № 6718-Ка-1996. — 12 с
- Berberis karkaralensis Kornilova et Potapov. Редкие растения РК. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 30.11.2019. (рос.)
- Г. К. Асанова, З. К. Шаушеков, И. О. Байтулин, С. М. Адекенов. Введение в культуру in vitro барбариса каркаралинского (Berberis karkaralensis Korn. et Potap.) // Известия Национальной академии наук Республики Казахстан. Серия биологическая и медицинская. — 2016. — № 3. — С. 15-20. — ISSN 2224-5308. Архівовано з джерела 24 жовтня 2018. Процитовано. (англ.)
