Берлін-Головний
| Берлін-Головний | |
 | |
 | |
| Країна |
 Німеччина[1]  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
Мітте |
| Розташовано на вулиці |
Europaplatzd[2] |
| Місце розташування |
Moabitd |
| Власник |
Deutsche Bahn |
| Отримані відзнаки | |
| Вартість |
1 000 000 000 € |
| Оператор |
DB InfraGOd |
| Архітектор |
Meinhard von Gerkand і Gerkan, Marg und Partnerd |
| Дата офіційного відкриття |
26 травня 2006 |
| Обслуговується маршрутом |
European Sleeperd, Intercity-Express, EuroCity, ÖBB Nightjet, Берлінська міська електричка і Intercity Berlijnd |
| Тарифна зона |
Berlin A fare zoned |
| Кількість ліфтів |
43 |
| Кількість колій обслуговування |
16 |
| Щоденний пасажиропотік |
300 000 |
| Доступність для інвалідних візків |
доступно для колісних кріселd[3] |
 | |
 | |
 | |
 | |
| Станція пересадки |
S+U Hauptbahnhofd |
| Категорія станції |
category 1 railway stationd |
| Стан використання |
використовується[d] |
 | |
| Код IATA аеропорту |
QPP[4] |
| Категорія для екстер'єру елемента |
d |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента |
d |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Берлін-Головний у Вікісховищі | |
52°31′30″ пн. ш. 13°22′10″ сх. д. / 52.525083333333° пн. ш. 13.369388888889° сх. д.
Головний вокзал Берліна (нім. Berlin Hauptbahnhof) — найбільший і найсучасніший залізничний вокзал Європи, центральний вокзал Берліна [5]. Станція управляється DB Station&Service[en], дочірньою компанією Deutsche Bahn AG. Дворівневий вокзал, збудований за проектом архітектора Майнхарда фон Геркана, налічує 14 колій (разом із коліями U-Bahn і ще двома в стадії будівництва — 18 колій). Експлуатація почалася через два дні після урочистого відкриття 26 травня 2006 року. Розташований в самому центрі міста, неподалік від будівель Рейхстагу і Федеральної Канцелярії; на місці старого Лертського вокзалу, зруйнованого під час Другої світової війни й підірваного пізніше. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. [6]
Станцію Лертер відкрито в 1871 році як кінцева зупинка залізниці[en], що сполучає Берлін з Лерте, поблизу Ганновера, яка згодом стала найважливішою магістральною лінією Німеччини у напрямку схід — захід. В 1882 році, після завершення будівництва штадтбану (міська чотириколійна надземна залізнична лінія[en] Берліна, що обслуговує як місцеві, так і міжміські перевезення), на північ від вокзалу була відкрита менша станція — Летер-Штадтбан для обслуговування нової лінії. Пізніше ця станція стала частиною Берлінського S-bahn. В 1884 році, після закриття сусіднього залізничного Гамбурзького вокзалу, станція Лехтер стала кінцевою зупинкою для потягів до/з Гамбурга.
Після серйозних пошкоджень під час Другої світової війни обмежене обслуговування головного вокзалу було відновлено, але потім призупинено в 1951 році. В 1957 році, коли залізниці до Західного Берліна перебували під контролем Східної Німеччини, Лертський вокзал було демонтовано, але Летер-Штадтбан залишився як зупинка на S-Bahn. В 1987 році він був капітально відремонтований на честь 750-річчя Берліна. Після возз'єднання Німеччини було вирішено покращити мережу залізниць Берліна шляхом будівництва нової магістралі з півночі на південь[en], яка доповнює штадтбан що працює схід-захід. Логічним місцем для нового центрального вокзалу вважався Лертський вокзал.
Станція розташована в районі Моабіт[en], у виборчому окрузі Мітте. На півночі розташовані Європаплац і Інваліденштрассе[en], а на південь — Вашингтонплац і Шпрее. На південь від станції розташовані Шпреебогенпарк[en], Відомство Федерального канцлера і Пауль-Лебе-Хаус. На сході розташований район Мітте і Гумбольдтафен.
Довжина станції становить 430 м, хоча деякі платформи мають 80 м.
- Колії 1 — 8 є підземними та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на магістралі Берлін Північ-Південь.
- Колії 9 — 10 підземні та будуть використовуватися для майбутньої лінії S-Bahn 21[de].
- Колії 11 — 14 естакадні та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на Берлінському штадтбані.
- Колії 15 — 16 естакадні та використовуються для обслуговування швидкісних поїздів на штадтбані.
- Колії U1 і U2 відокремлені від головного вокзалу і використовуються для лінії U-Bahn U5[en].
Верхній рівень станції має шість колій (дві з яких використовуються Берлінським S-Bahn), що обслуговуються трьома острівними платформами. Нижній рівень має вісім колій, які обслуговуються чотирма острівними платформами для магістральних поїздів, а також ще одна острівна платформа для берлінського метрополітену. Щодня станція обслуговує 1800 поїздів, а щоденний пасажирообіг оцінюється в 350 тис.
Станом на 2011 рік станція обслуговує поїзди InterCityExpress, Intercity (Deutsche Bahn)[en], Interregioexpress, Regional-Express, RegionalBahn та S-Bahn.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.bahnhof.de/bahnhof-de/bahnhof/Berlin-Hauptbahnhof-1029794
- ↑ list of IATA-indexed railway stations
- ↑ Second world war bomb defused near Berlin's main railway station. The Guardian. 3 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головний вокзал Берліна
- Головний вокзал Берліна [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Інтерактивна панорама станції
- Фотографії станції та її відкриття на сайті Бі-бі-сі [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Фото і відео відкриття [Архівовано 29 березня 2007 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Географія та географічні карти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
