Betula cordifolia
| Betula cordifolia | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Береза (Betula) |
| Підрід: | Betula subg. Betula |
| Вид: | B. cordifolia
|
| Біноміальна назва | |
| Betula cordifolia Regel, 1861
| |
Betula cordifolia — вид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте у східних частинах Канади та США і в Сен-П'єр і Мікелоні[1].
Це кущ чи дерево до 20 метрів заввишки, велике, неправильної форми. Стовбурів часто кілька, дерева з вузькими кронами. Кора молодих стовбурів і гілок темно-червонувато-коричнева, щільна, у зрілості червонувато-біла до червонувато-коричневого або бронзового відтінку, відшаровується тонкими листками; сочевиці темні, горизонтально розширені. Гілочки голі або рідко запушені, часто вкриті помітними бородавчастими смолистими залозками. Листова пластинка від вузькояйцюватої до яйцеподібної, 6–10(14) × 4–8 см, краї грубо чи неправильно подвійно пилчасті, верхівка короткозагострена; абаксіальні (низ) розріджено чи помірно запушені. Супліддя пониклі чи майже так, циліндричні, 2.5–5.5 × 0.6–1 см, восени розсипаються разом з плодами. Самари з крилами, ширшими за тіло, найширшими біля вершини, розширеними за верхівку тіла. 2n = 28, 56[2].
Росте у східних частинах Канади (Нью-Брансвік, о. Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, о. Принца Едуарда, Квебек, Лабрадор) та США (Вісконсин, Західна Вірджинія, Вірджинія, Вермонт, Пенсільванія, Північна Кароліна, Нью-Йорк, Нью-Гемпшир, Мен, Массачусетс, Мічиган, Міннесота) і в Сен-П'єр і Мікелон на висотах від 800 до 2000 метрів. Зростає на вологих скелястих схилах[3].
Немає повідомлень про серйозні загрози для цього виду[3].
- ↑ Betula cordifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 31.12.2022.
- ↑ Betula cordifolia. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 31.12.2022.
- ↑ а б Shaw, K.; Roy, S.; Wilson, B. (2014). Betula cordifolia. The IUCN. Процитовано 31.12.2022.