Перейти до вмісту

Береза повисла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Betula pendula)

Береза повисла
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Береза (Betula)
Вид:
Береза повисла (B. pendula)
Біноміальна назва
Betula pendula
Roth, 1788
Синоніми



Betula brachylepis V.N.Vassil.
Betula cajanderi Sukaczev
Betula demetrii I.V.Vassil.
Betula ellipticifolia V.N.Vassil.
Betula gummifera Bertol.
Betula hippolyti Sukaczev
Betula hybrida Blom
Betula insularis V.N.Vassil.
Betula kossogolica V.N.Vassil.
Betula lobulata Kit.
Betula ludmilae V.N.Vassil.
Betula microlepis I.V.Vassil.
Betula mongolica V.N.Vassil.
Betula montana V.N.Vassil.
Betula palmata Borkh.
Betula platyphylloides V.N.Vassil.
Betula pseudopendula V.N.Vassil.
Betula talassica Poljakov
Betula tiulinae V.N.Vassil.
Betula transbaicalensis V.N.Vassil.
Betula urticifolia (Spach) Regel
Betula verrucosa Ehrh.
Betula virgultosa Fr. ex Regel
Betula vladimirii V.N.Vassil.

Береза повисла[1], береза поникла (Betula pendula Roth.), синонім береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.) — дерево родини березових (Betulaceae)[2].

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Береза повисла у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України
Береза повисла на поштовій марці України 2012 року
Кора берези повислої

Дерево 15-30 м заввишки з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата.

Також, трапляються форма з темною, майже чорною корою — Betula pendula f. obscura [3].

Крона ажурна з повислими гілками. Молоді пагони червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавками.

Листки (3,5-7 см завдовжки, 2,5-5 см завширшки), чергові, ромбічно-яйцеподібні або трикутно-ромбічні з ширококлиноподібною основою, гострозубчасті по краю, з обох боків гладенькі.

Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові сережки розміщуються на кінцях гілок, звисаючі (5-6 см завдовжки), квітки майже сидячі, прикриті буруватою лускою з одно-, дволистою оцвітиною. Тичинок дві. Маточкові сережки (2-3 см завдовжки) спрямовані вгору, несуть на осі приквіткові луски, у пазухах яких знаходяться три квітки без оцвітини. Маточка одна з нижньою зав'яззю і двома червонуватими нитчастими приймочками.

Плід — довгастий горішок з двома перетинчастими крилами.

Поширення та екологія

[ред. | ред. код]

Береза повисла росте в соснових, мішаних і листяних лісах. Зрідка утворює чисті лісостани, особливо в похідних деревостанах. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні.

Береза повисла ​​росте природно від Західної Європи на схід до Казахстану, в Республіці Саха в Сибіру, Монголії і провінції Синьцзян в Китаї, і на південь до гір Кавказу і Північного Ірану, Іраку і Туреччини. Відома популяція з північної частини Марокко. Вид став натуралізований у деяких інших частинах світу. У Північній Америці береза повисла стала інвазійним видом.

В Україні поширена береза повисла на Поліссі, в Розточчі — Опіллі, в північній частині лісостепу, в степу по берегах великих річок, у Карпатах, на Прикарпатті і Закарпатті. Берези займають 5,4 % державного лісового фонду України. Райони заготівель — Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області, північна частина Сумської області. Запаси сировини значні.

Споріднені види

[ред. | ред. код]

На величезній території береза повисла ​​росте разом з березою пухнастою, вони нерідко гібридизують.

Практичне використання

[ред. | ред. код]
Пара фінського традиційного взуття, плетеного зі смужок лубу берези

Береза повисла дає міцну деревину світлого кольору, яка добре полірується і є цінним будівельним матеріалом, використовується у меблевій промисловості, для виготовлення фанери, паркету, сільськогосподарського реманенту, токарних і столярних виробів. Особливо цінні напливи, або капи, з яких виробляють сувеніри і дорогі меблі. При сухій перегонці з деревини добувають деревний оцет, вугілля, спирт, смоли, в деяких районах з лубу виготовляють посуд, тару. При спалюванні бересту одержують високоякісну сажу, що йде на виробництво туші і друкарської фарби. Перед призначенням вирубки в березових деревостанах навесні збирають березовий сік.

Березові дрова характеризуються високою питомою теплотою згоряння.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Betula pendula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Betula pendula
  3. ↑ Tarieiev, Andrii; Olshanskyi, Igor; Gailing, Oliver; Krutovsky, Konstantin V (27 серпня 2019). Taxonomy of dark- and white-barked birches related to Betula pendula and B. pubescens (Betulaceae) in Ukraine based on both morphological traits and DNA markers. Botanical Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 191, № 1. с. 142—154. doi:10.1093/botlinnean/boz031. ISSN 0024-4074. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
  4. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Береза_повисла&oldid=40948111