Білосток
Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 293 028 осіб.
Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.
Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 1830-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.
| Клімат Білостока (1980—2012) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12,0 | 16,4 | 20,0 | 27,8 | 31,1 | 32,6 | 36,1 | 35,2 | 31,1 | 23,9 | 17,2 | 13,9 | 36,1 |
| Середній максимум, °C | −1 | −0,2 | 4,9 | 12,4 | 18,4 | 21,4 | 23,2 | 22,6 | 17,4 | 11,5 | 4,5 | 0,3 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −3,7 | −3,4 | 0,7 | 7,0 | 12,4 | 15,7 | 17,6 | 16,9 | 12,3 | 7,4 | 2,0 | −2,2 | 6,9 |
| Середній мінімум, °C | −6,4 | −6,6 | −3,5 | 1,6 | 6,4 | 9,9 | 11,9 | 11,1 | 7,1 | 3,3 | −0,5 | −4,6 | 2,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −34,6 | −31,1 | −23,6 | −8 | −5 | −0,2 | −1,1 | 0,1 | −5,1 | −11,1 | −19,3 | −29 | −34,6 |
| Годин сонячного сяйва | 36,1 | 58,0 | 124,6 | 190,1 | 252,6 | 255,3 | 258,0 | 250,7 | 158,6 | 96,1 | 36,5 | 24,5 | 1741,6 |
| Норма опадів, мм | 22.0 | 26.9 | 29.8 | 36.9 | 60.3 | 67.9 | 80.3 | 54.4 | 59.1 | 51.2 | 44.1 | 34.3 | 567.2 |
| Днів з опадами | 11,3 | 11,2 | 10,8 | 10,5 | 10,6 | 12,2 | 13,1 | 10,4 | 11,4 | 10,2 | 12,2 | 14,1 | 138 |
| Днів з дощем | 7 | 7 | 8 | 9 | 7 | 8 | 8 | 7 | 8 | 9 | 9 | 6 | 93 |
| Днів зі снігом | 9 | 10 | 7 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 7 | 41 |
| Вологість повітря, % | 90 | 90 | 80 | 70 | 70 | 75 | 75 | 75 | 85 | 85 | 90 | 95 | 82 |
| Джерело: WeatherBase,[3], Climatebase.ru[4], meteoblue.com[5] | |||||||||||||
Білосток уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 1795—1807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії з 1807 року. У 1918 році Білосток знову став частиною Польщі. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства
Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова — Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.
Упродовж 1941—1944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гето.
У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернений Радянським Союзом комуністичній Польщі, влада якої знову встановила центром відновленого Білостоцького воєводства.
З 1998 року — адміністративний центр Підляського воєводства.
Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки, загалом близько 3%. З іншого боку, польські католики та польські атеїсти становлять близько 97% мешканців Білостока. Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[6][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 138120 | 25603 | 97907 | 14610 |
| Жінки | 155878 | 24491 | 96935 | 34452 |
| Разом | 293998 | 50094 | 194842 | 49062 |
- Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
- Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
- Церква Марії Магдалини (1758)
- Ратуша (1745—1761), у якій нині розташований музей
- Будинок Конюшого (1771)
- Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
- Костел Святого Роха (XX століття)[8]
Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897—1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П'ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894—1938), Дмитра Коваленка (1892—1938), сотника Юрія Забродського (1893—1933). Насправді у місті три православних цвинтаря[9].
У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах у міста[10][11].
- Арцимович Адам Антонович (1829—1893) — самарський губернатор, попечитель Одеської навчальної округи.
- Людвік Лазар Заменгоф (1859—1917) — творець мови есперанто
- Яків Ісидорович Перельман (1882—1942) — радянський учений, популяризатор фізики, математики й астрономії, один з основоположників жанру науково-популярної літератури.
- Дзиґа Вертов (1895(1896)-1954) — український та російський радянський кінорежисер
- Ришард Качоровський (1919—2010) — 6-й Президент Польщі у вигнанні
- Михайло Яримович (* 1933) — український інженер-винахідник у ділянці літально-космічних дослідів у США, брав участь у конструюванні космічного корабля для польоту на місяць.
- Йоб (Йокуб) Претфус — будівничий; близько 1566 року керував будівництвом замку в Білостоці для Петра Веселовського — майбутнього великого маршалка Великого князівства Литовського[12]
-
Класицистичний Палац Любомирських -
Палац Гасбаха -
Вулиця Липова вночі -
Церква св. Марії Магдаліни -
-
Церква Святого Духа -
Синагога -
Панорама станції Білосток -
-
Французький сад при Палаці Браніцьких -
Ратуша-музей Підляський -
Костел св. Роха -
.jpg)
- Союз українців Підляшшя
- Сураж (Підляське воєводство)
- Топілець
- Хорощ
- Фасти
- 19981 Білосток — астероїд, названий на честь міста.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanin;4415030.html
- ↑ Weatherbase: Historical Weather for Białystok, Poland. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 січня 2011.
- ↑ Climate Białystok – Poland. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Climate Białystok - Poland. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2017.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Білосток. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
- ↑ Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
- ↑ Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368 (пол.)
- VisitBiałystok.com [Архівовано 22 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал Belostok.ru [Архівовано 3 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал
 | |||||||
 |  | ||
| Адміністративні центри воєводств | |||
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
