Очікує на перевірку

Broussonetia papyrifera

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шовковиця паперова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Шовковицеві (Moraceae)
Триба: Moreae
Рід: Broussonetia
Вид: Шовковиця паперова
Broussonetia papyrifera
(L.) Vent.
Посилання
Вікісховище: Broussonetia papyrifera
EOL: 594938
IPNI: 850861-1
ITIS: 19107
МСОП: 49834580
NCBI: 172644

Шовковиця паперова, брусонетія паперова, паперове дерево — вид листяних дерев родини шовковицеві (Moraceae).

Будова

[ред. | ред. код]

Рослина набуває форми куща чи дерева від 10 ло 20 метрів висоти. Листя може бути від 15 до 20 см, має зазубрений край, з нижнього боку світліше та покрите волосинками. Проте воно може набувати різноманітних форм навіть на одному і тому самому дереві.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Вид має чоловічі та жіночі особини, що квітнуть різними квітками. Тичинкова квітка — це пухнаста сережка до 8 см, маточкова — круглої форми до 2 см. Кісточкові плоди (червоні чи оранжеві) з'являються у кластерах. Скидає листя на зиму. Надзвичано витривала рослина, що може сильно розростатися і перетворюватися на «бур'ян». Розповсюдження відбувається через тварин і пташок, що їдять плоди, так і через надзвичайно широку кореневу систему.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Росте у листопадних дощових лісах, у долинах та ущелинах в Китаї, горах Південно-Східної Азії. Культивується на островах Тихого океану. Може почуватися добре як у холодних степах Китаю, так і на тропічному острові Фіджі.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

На островах Океанії з відбитої кори виготовляють дерев'яну неткану матерію, «тапу». Волокна рослини слугують матеріалом для виготовлення риболовних снастей, паперу, тканин в Східній Азії. Плоди та приготовлене листя їстівне.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ліс. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 134.