C1 (гвинтівка)
| C1 | |
|---|---|
 | |
| Тип | штурмова гвинтівка |
| Походження | Канада |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1955 — теперішній час (деякі країни) |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Юджін Стоунер |
| Розроблено | 1954 рік |
| Виготовлення | 1955—1968 роки |
| Характеристики | |
| Вага | 4.27 (C1), 6.21 кг(C2) |
| Довжина | 1136 мм |
| Довжина ствола | 533 мм |
| Набій | 7,62×51mm NATO |
| Дія | Відведення порохових газів, поворотний затвор |
| Темп вогню | 650—700 пострілів на хвилину |
| Дульна швидкість | 840 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 550 (C1), 914 (C2) |
С1 — 7,62-мм автоматична гвинтівка, прийнята на озброєння канадською армією в червні 1955 року.
У 1954 році в Канаді почали вибір нової штатної штурмової гвинтівки. У середині 50-х років минулого століття Канада випробовувала прототипи автоматичних гвинтівок CDN ЕХ-1 и CDN ЕХ-2 (схожих з англійськими автоматами FN FAL — Х8Е1 иХ8Е2). Слідом за Великою Британією, канадські збройні сили визнали найбільш підхожою англійську штурмову гвинтівку Х14Е1. У червні 1955 року канадські військові озброюються новою 7,62-мм автоматичною гвинтівкою під назвою С1. В 1960 році автоматична гвинтівка С2 була введена в виробництво нарівні з гвинтівкою С1А1; її оновлений варіант отримав позначення С2А1. Випуск гвинтівок С1 (С1А1) і кулеметів С2 (С2А1) в Канаді тривав до 1968 року.
У канадській гвинтівці змінена тільки конструкція прикладу. Трохи змінилася форма циліндричного вогнегасника. В 1959 році гвинтівку покращили у зв'язку з бажанням спрощення її виготовлення. Відмінністю канадської гвинтівки від інших варіантів моделей FN FAL була інша будова верхньої частини дульної коробки, яка мала спрямовуючі пази для перезаряджання прикріпленого магазину з п'ятипатронних гвинтівкових магазинів. Своєрідною була й конструкція діоптричного прицілу, який мав п'ять отворів, нерівномірно віддалених від середини диску і відповідаючих дальності від 186 до 560 метрів. За потреби приціл можна відкинути в пасивне положення. На цівці С1А1 зникли вентиляційні отвори. Ударний механізм тепер виготовляється не єдиною деталлю, а з двох частин, дерев'яні частини руків'я для перенесення стали пластмасовими, доданий полум'ягасник з діаметром зовнішньої поверхні 22 мм, що дало можливість користуватися ним в ролі напрямної для ведення вогню звичайними НАТОвськими гранатами для гвинтівок. Заряджання кулемета виконувалася зі звичайного коробчастого магазину на 20 або 30 патронів. Сошка була виготовлена с дерев'яними накладками, які в замкненому вигляді формували цівку гвинтівки.
У 1958 році на озброєння Канади надходить ще один різновид штурмової гвинтівки C1 D. Покращений різновид отримав назву С1А1, а її вдосконалена версія для ВМС — C1A1 D. В 1958 році компанія Canadian Arsenals ltd (CAL) в Онтаріо почала виготовлення ще одного варіанту FN FAL — в різновиді кулемета С2 з важким стволом і сошкою, зроблених для підтримки вогнем відділень піхоти.
Ударно-спусковий механізм С2 був зроблений як для ведення вогню окремими пострілами, так і для автоматичного вогню, тому прапорець для переведення вогню-запобіжник отримав третє положення для автоматичного вогню.
Варіант С2, як С1, мав вогнегасник й споряджався ножем. У зв'язку з великими надіями, що покладалися на цю зброю, приціл С2 був виготовлений для ведення вогню на відстань до 914 метрів. На відміну від англійської гвинтівки, канадська споряджалась лише трьома видами прикладів: звичайним, коротким та довгим.
- 7,62-мм канадская самозарядная винтовка С1А1/С2А1 [Архівовано 7 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |