Перейти до вмісту

CRISPR

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Діаграма, що ілюструє можливий механізм CRISPR.

Короткі паліндромні повтори, регулярно розташовані групами (англ. CRISPR — Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) — це прямі повтори та унікальні послідовності в ДНК бактерій і архей, що розділяють їх, які спільно з асоційованими генами (Cas, англ. CRISPR-associated genes) забезпечують захист клітини від чужорідних генетичних елементів (бактеріофагів, плазмід). CRISPR-касети виявлені в геномах багатьох бактерій і більшості архей[1]. Повтори мають довжину від 24 до 48 пар нуклеотидів; вони мають бівалентну симетрію, але, як правило, не є істинними паліндромами. Повтори розділені варіабельними ділянками ДНК, спейсерами, приблизно однакової довжини. Спейсери відповідають по нуклеотидній послідовності певним фрагментам ДНК чужорідних генетичних елементів (протоспейсерам). У зв'язку з цим було запропоновано і потім показано, що послідовності, що розділяють повтори, походять з послідовностей геномів бактеріофагів і, відповідно, забезпечують захист клітин від інфекцій.

В результаті досліджень механізму дії CRISPR-системи було зроблено припущення, що вона є прокаріотичним аналогом системи РНК-інтерференції еукаріот і забезпечує бактеріям і археям захист від бактеріофагів[2].

Роль в генетичній регуляції ендогенних бактеріальних генів

[ред. | ред. код]

Патогенні та синантропні бактерії містять велику кількість білка Cas9 (англ. CRISPR-associated 9). Було показано, що система CRISPR/Cas може брати активну участь у регуляції ендогенних бактеріальних генів, зокрема, при взаємодії бактерій з еукаріотичним організмом, в якому вони паразитують. Наприклад, білок Cas9 з Francisella novicida використовує унікальну, CRISPR/Cas-асоційовану малу РНК (scaRNA) для пригнічення ендогенного транскрипту мРНК, що кодує бактеріальний ліпопротеїн, що дозволяє їй послабити імунну відповідь хазяїна й підвищити її вірулентність[3].

Методи генної інженерії, що базуються на системі CRISPR/Cas9

[ред. | ред. код]

Розроблено методи високовибіркового активування[4] й інгібування генів[5], що базуються на системі CRISPR/Cas9 (CRISPR-системі II типу)[6][7][8][9][10][11][12][13]. Основними компонентами CRISPR-системи II типу є CRISPR-касета, на основі якої синтезуються напрямні crPHK (англ. CRISPR RNA), нуклеаза Cas9 (Csn1) і tracrPHK (англ. trans-activating crRNA), необхідна для процесингу напрямної РНК[1][14][15]. Для спрямованого редагування генома еукаріотів використовують Cas9 Streptococcus pyogenes, Streptococcus thermophilus(інші мови), Neisseria meningitidis[16][17], а також Cas9 з Staphylococcus aureus (SaCas9), яка на 25 % менша за розмірами, що дозволяє упаковувати її в аденоасоційований вірус (AAV) для доставки вектора в клітини живого організму, як терапевтичний засіб[18][19][20]. Походження ферменту накладає деякі обмеження на вибір ДНК-мішеней: наприклад при використанні Cas9 S. pyogenes, як мішені можна вибирати тільки послідовності, за якими йде 5'-NGG (де N — будь-який нуклеотид). Перед використанням у генетичних конструкціях ген Cas9 потрібно попередньо оптимізувати за використовуваними кодонама відповідно до організму, геном якого передбачається модифікувати[14].

З метою спрощення маніпуляцій з клонуванням лентивірусних або ретровірусних векторів доставки, crPHK і tracrPHK об'єднують в одну суцільну sgPHK (англ. single guide RNA, sgRNA) — так званий «all-in-one CRISPR-Cas9 cloning vector»[21]. Це дозволяє полегшити конструювання та клонування серії векторів доставки, що відрізняються тільки по пришитій до tracrRNA ланцюжку «гідРНК» (англ. guide RNA), яка впізнає комплементарну їй, послідовність ДНК, вибрану в геномі за замовленням дослідника[22].

Розроблена також технологія самоклонувальних CRISPR/Cas9, що дозволяє взагалі обійтися без клонування, а використовувати коротку дволанцюгову ДНК з послідовністю, що кодує бажаний локус і плазміду, несе саморозщеплювальну паліндромну sgPHK. Це дозволяє скоротити час на підготовки експерименту всього до 2-х годин, а його вартість здешевити в шість разів[23].

Модифікація ДНК-зв'язуючого домену Cas9 і його злиття з різними регуляторними доменами дозволяє отримати вибірково напрямні на потрібні ділянки геному за допомогою РНК-гідів штучні фактори транскрипції (crisprTF) і ефектори[24], штучні ендонуклеази рестрикції[25][26], репрессори, а також ферменти, що модифікують епігеном, такі як ДНК-метилази, деметилази і гістонацетилтрансферази, що дозволяє вибірково регулювати активність певних генів[27]. Крім того знайдені аналоги Cas9, які здатні розщеплювати замість ДНК молекули РНК, що дозволяє редагувати або вибірково пригнічувати активність мікроРНК[28][29]. Так, наприклад, Cas9 з грамнегативної бактерії Francisella novicida (FnCas9) може бути перепрограмований так щоб спрямувати його на РНК геном вірусу гепатиту C, що призводить до інгібування синтезу вірусного білка в клітині[30]. На основі цієї системи можна створити сотні засобів для захисту проти різних вірусів.

Метод сайт-селективного редагування геному за допомогою ферменту, що впізнає необхідну послідовність ланцюга ДНК «за наведенням» комплементарного їй РНК «гіду», обіцяє революційні зміни в дослідженнях та лікуванні цілого ряду захворювань, від раку[31] і невиліковних вірусних хвороб до спадкових генетичних патологій на кшталт серповидноклітинної анемії і синдрому Дауна[32]. Він дозволив здешевити, спростити і прискорити розробку генномодифікованих мікроорганізмів[9], рослин[33][34] і домашньої худоби, а також допоможе в розробленні генної терапії спадкових захворювань у людських ембріонів[35][36]. Так, наприклад, технологія, розроблена Editas, дозволяє взяти клітину з тіла живого організму, замінити певні ділянки ДНК, а потім повернути клітину на колишнє місце. Передбачається, що таким чином можна запустити процес лікування деяких типів захворювань[37].

Методи дослідження, що базуються на системі CRISPR/Cas9

[ред. | ред. код]

Прикріпивши до білка Cas9, дефектного по екзонуклеазній активності, зелений флуоресцентний білок EGFP, можна отримати інструмент для візуалізації геномних послідовностей в живих клітинах ссавців і візуального визначення довжини теломер хромосоми, а також відстежувати динаміку генних локусів протягом клітинного циклу[38].

Успішні експерименти

[ред. | ред. код]

Науковцям з Медичної школи Перельмана Університету Пенсильванії та Дитячої лікарні Філадельфії (CHOP) вдалося під час вагітності лабораторної миші відредагувати ген, аби запобігти летальному порушенню обміну речовин у потомства. Дослідники впевнені, що така технологія допоможе боротися із вродженими захворюваннями людини ще до народження.

В результаті генного редагування миші не лише вижили, а й виявилися значно здоровішими, ніж їхні побратими, які проходили медикаментозне лікування HT1.

Протягом трьох місяців після народження жодних негативних наслідків від втручання в ДНК не зафіксовано.[39]

Вчені у 2019 році, створили перші у світі генно-редаговані ящірки, використовуючи інструмент для редагування генів CRISPR-Cas9.[40]

Суспільство і етичні питання

[ред. | ред. код]

Питання про можливість редагування людських генеративних (статевих) клітин, з яких формується новий організм, підіймалося багатьма вченими через порівняну простоту використання CRISPR/Cas9 системи. Проте в квітні 2015 року опублікована перша робота у журналі Protein & Cell в якій китайські вчені використали CRISPR/Cas9 систему для редагування генів нежиттєздатних яйцеклітин людини для лікування таласемії[41]. Ооцити були заплідненні двома сперматозоїдами і мали відповідно три пронуклеуси — двоє батьківських та один материнській. Такі ооцити проходять перші стадії ембріонального розвитку, проте потім ембріон далі розвиватися не може і відбувається викидень (спонтанний аборт). Те, що робота над редагуванням геному була проведена над нежиттєздатними ооцитами все одно загострила питання етики і по словам автора статті Джін'ю Хуанга цю роботу відмовилися приймати у найвагоміших наукових рецензованих журналах Nature та Science[41]. В даній роботі науковці використовували CRISPR/Cas9 систему для редагування гену HBB, що кодує β-глобін. Мутації в цьому гені призводять до спадкового аутосомного захворювання бета-таласемії[41].

В результаті публікації цієї роботи, Національний інститут охорони здоров'я США оновив заборону на редагування ембріонів людини, в тому числі і нежиттєздатних[42].

У вересні 2015 року декілька наукових установ Великої Британії, такі як Wellcome Trust та Рада медичних досліджень Великої Британії[en], опублікували заяву, в якій йдеться про те, що використання CRISPR/Cas9 системи в дослідженнях ембріонів людини є виправданим і потрібним. Незабаром до них приєдналися декілька інших груп[43]. В результаті Лондонське королівське товариство, Китайська академія наук, Національна академія наук США та Національна академія медицини США[en] домовилися провести саміт у грудні 2015 року для вирішення питань редагування генів генеративних клітин (яйцеклітин, сперматозоїдів та зиготи).[43]

3 грудня 2015 року міжнародних саміт з питань редагування генів людини дозволив використання методів генної інженерії лише на тих генеративних клітинах чи ранніх ембріонах людини, які не будуть використані для набуття вагітності. Також на саміті дозволено розвивати методи генної інженерії для лікування генів в соматичних, тобто не спадкових, клітинах (напр. модифікації імунних клітин для боротьби з пухлинами). Проте впродовж 2016 року ця тема повинна бути детальніше обговорена і повинні пройти ще декілька конференцій та дискусій перед остаточним рішенням міжнародної наукової спільноти. Організатори саміту підкреслюють, що вони не називають це «забороною» редагування генеративних клітин людини в дослідницьких цілях, бо це питання ще не остаточно вирішено.[44]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б PMID 21552286 (PMID 21552286)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  2. ↑ Kira S. Makarova, Yuri I. Wolf and Eugene V. Koonin (2013) Comparative genomics of defense systems in archaea and bacteria. Nucl. Acids Res. 41(8): 4360-4377. DOI:10.1093/nar/gkt157
  3. ↑ Sampson TR, Saroj SD, Llewellyn AC, Tzeng YL, Weiss DS.(2013). A CRISPR/Cas system mediates bacterial innate immune evasion and virulence [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.]. Nature; 497(7448), 254—257. DOI:10.1038/nature12048.
  4. ↑ Perez-Pinera, Pablo; Kocak, D Dewran; Vockley, Christopher M; Adler, Andrew F; Kabadi, Ami M; Polstein, Lauren R; Thakore, Pratiksha I; Glass, Katherine A; Ousterout, David G. RNA-guided gene activation by CRISPR-Cas9–based transcription factors. Nature Methods. Т. 10, № 10. с. 973—976. doi:10.1038/nmeth.2600.
  5. ↑ Lei S. Qi, Matthew H. Larson, Luke A. Gilbert, Jennifer A. Doudna, Jonathan S. Weissman, Adam P. Arkin, Wendell A. Lim.(2013) Repurposing CRISPR as an RNA-Guided Platform for Sequence-Specific Control of Gene Expression. Cell, 152 (5): 1173—1183 DOI:10.1016/j.cell.2013.02.022
  6. ↑ Cho, S.W., Kim, S., Kim, J.M., and Kim, J.-S (2013) Targeted genome engineering in human cells with the Cas9 RNA-guided endonuclease. Nat. Biotechnol. DOI:10.1038/nbt.2507
  7. ↑ Cong, L., Ran, F.A., Cox, D., et al. (2013) Multiplex genome engineering using CRISPR/Cas systems. Science 339, 819—823
  8. ↑ Hwang, W.Y., Fu, Y., Reyon, D., et al. and Joung, J.K. (2013) Efficient genome editing in zebrafish using a CRISPR-Cas system. Nat. Biotechnol., DOI:10.1038/nbt.2501
  9. ↑ а б Jiang, W., Bikard, D., Cox, D., Zhang, F., and Marraffini, L.A. (2013) RNA-guided editing of bacterial genomes using CRISPR-Cas systems. Nat. Biotechnol., DOI:10.1038/nbt.2508
  10. ↑ Jinek, M., East, A., Cheng, A., Lin, S., Ma, E., and Doudna, J. (2013) RNA-programmed genome editing in human cells. eLife 2, e00471. http://dx.doi.org/10.7554/eLife.00471.001
  11. ↑ Mali, P., Yang, L., Esvelt, K.M., et al. and Church, G.M. (2013) RNA-guided human genome engineering via Cas9. Science. 339, 823—826. DOI:10.1126/science.1232033
  12. ↑ Wang, H; Yang H, Shivalila CS, Dawlaty MM, Cheng AW, Zhang F, Jaenisch R. (2013) One-Step Generation of Mice Carrying Mutations in Multiple Genes by CRISPR/Cas-Mediated Genome Engineering. Cell 153 (4): 910-8. DOI:10.1016/j.cell.2013.04.025.
  13. ↑ Houa, Z; Zhangb, Y; Propsona, N; Howdena, S; Chua, L; Sontheimerb, E; and Thomson, J. (2013) Efficient genome engineering in human pluripotent stem cells using Cas9 from Neisseria meningitidis. PNAS. DOI:10.1073/pnas.1313587110
  14. ↑ а б PMID 24157548 (PMID 24157548)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  15. ↑ Karvelis, T., Gasiunas, G., Miksys, A., Barrangou, R., Horvath, P., & Siksnys, V. (2013). crRNA and tracrRNA guide Cas9-mediated DNA interference in Streptococcus thermophilus. RNA biology, 10(5), 20-19. DOI:10.4161/rna.24203
  16. ↑ Hou, Z., Zhang, Y., Propson, N. E.,et al. & Thomson, J. A. (2013). Efficient genome engineering in human pluripotent stem cells using Cas9 from Neisseria meningitidis. PNAS, 110(39), 15644-15649 DOI:10.1073/pnas.1313587110
  17. ↑ Ines Fonfara, Anaïs Le Rhun, Krzysztof Chylinski, Kira Makarova, Anne-Laure Lécrivain, Janek Bzdrenga, Eugene V. Koonin, Emmanuelle Charpentier (2013) Phylogeny of Cas9 determines functional exchangeability of dual-RNA and Cas9 among orthologous type II CRISPR-Cas systems. Nucleic Acids Research. DOI:10.1093/nar/gkt1074
  18. ↑ CRISPR Clears Major Obstacle Impeding Its Therapeutic Use [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. GEN News Highlights
  19. ↑ F. Ann Ran, Le Cong, Winston X. Yan, et al., & Feng Zhang (2015). In vivo genome editing using Staphylococcus aureus Cas9. Nature. DOI:10.1038/nature14299
  20. ↑ A smaller Cas9 protein enables in vivo genome engineering via viral vectors. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 21 квітня 2022.
  21. ↑ Malina, A., Mills, J. R., Cencic, R., et al. & Pelletier, J. (2013). Repurposing CRISPR/Cas9 for in situ functional assays. Genes & development, 27(23), 2602—2614. Genes & Dev. . 27:2602-2614 DOI:10.1101/gad.227132.113
  22. ↑ Heintze, J., Luft, C., & Ketteler, R. (2014).A CRISPR CASe for high-throughput silencing. Frontiers in genetics, 4. 193. DOI:10.3389/fgene.2013.00193
  23. ↑ Arbab, M., Srinivasan, S., Hashimoto, T., Geijsen, N., & Sherwood, R. I. (2015). Cloning-free CRISPR. Stem cell reports, 5(5), 908—917 DOI:10.1016/j.stemcr.2015.09.022
  24. ↑ Kearns, N. A., Genga, R. M., Enuameh, M. S.,et al. & Maehr, R. (2014). Cas9 effector-mediated regulation of transcription and differentiation in human pluripotent stem cells. Development, 141(1), 219—223. DOI:10.1242/dev.103341
  25. ↑ John P Guilinger, David B Thompson & David R Liu (2014). Fusion of catalytically inactive Cas9 to FokI nuclease improves the specificity of genome modification. Nature Biotechnology, DOI:10.1038/nbt.2909
  26. ↑ Shengdar Q Tsai, Nicolas Wyvekens, Cyd Khayter, et al., & J Keith Joung (2014). Dimeric CRISPR RNA-guided FokI nucleases for highly specific genome editing. Nature Biotechnology, DOI:10.1038/nbt.2908
  27. ↑ Isaac B Hilton, Anthony M D'Ippolito, Christopher M Vockley, Pratiksha I. Thakore, Gregory E Crawford, Timothy E Reddy, Charles A Gersbach.(2015). Epigenome editing by a CRISPR-Cas9-based acetyltransferase activates genes from promoters and enhancers. Nature Biotechnology, DOI:10.1038/nbt.3199
  28. ↑ Mitchell R. O'Connell, Benjamin L. Oakes, Samuel H. Sternberg, Alexandra East-Seletsky, Matias Kaplan, Jennifer A. Doudna. Programmable RNA recognition and cleavage by CRISPR/Cas9. Nature, 2014; DOI:10.1038/nature13769
  29. ↑ Hale, C. R., Zhao, P., Olson, S.,et al. & Terns, M. P. (2009). RNA-guided RNA cleavage by a CRISPR RNA-Cas protein complex. Cell, 139(5), 945—956, DOI:10.1016/j.cell.2009.07.040
  30. ↑ Aryn A. Price, Timothy R. Sampson, Hannah K. Ratner, Arash Grakoui, and David S. Weiss. Cas9-mediated targeting of viral RNA in eukaryotic cells. PNAS. DOI:10.1073/pnas.1422340112
  31. ↑ Sidi Chen et al., & Feng Zhang, Phillip A. Sharp (2015). Genome-wide CRISPR Screen in a Mouse Model of Tumor Growth and Metastasis. Cell, DOI:10.1016/j.cell.2015.02.038
  32. ↑ Yin, H., Xue, W., Chen, S., Bogorad, R. L., Benedetti, E., Grompe, M., … & Anderson, D. G. (2014). Genome editing with Cas9 in adult mice corrects a disease mutation and phenotype. Nature Biotechnology. DOI:10.1038/nbt.2884
  33. ↑ Wenzhi Jiang, Huanbin Zhou, Honghao Bi, Michael Fromm, Bing Yang, and Donald P. Weeks (2013) Demonstration of CRISPR/Cas9/sgRNA-mediated targeted gene modification in Arabidopsis, tobacco, sorghum and rice. Nucl. Acids Res. (2013) 41 (20): e188 DOI:10.1093/nar/gkt780
  34. ↑ Khaoula Belhaj, Angela Chaparro-Garcia, Sophien Kamoun and Vladimir Nekrasov (2013) Plant genome editing made easy: targeted mutagenesis in model and crop plants using the CRISPR/Cas system [Архівовано 10 листопада 2015 у Wayback Machine.] Plant Methods , 9:39 DOI:10.1186/1746-4811-9-39
  35. ↑ Giedrius Gasiunas, Virginijus Siksnys (2013) RNA-dependent DNA endonuclease Cas9 of the CRISPR system: Holy Grail of genome editing? [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] Trends in Microbiology, 21(11), 562—567, DOI: 10.1016/j.tim.2013.09.001
  36. ↑ Uri Ben-David (2013) Flowing through the CRISPR-CAScade: Will genome editing boost cell therapies? [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] Molecular and Cellular Therapies 2013, 1:3 DOI:10.1186/2052-8426-1-3
  37. ↑ Билл Гейтс вложил $120 млн в редактирование ДНК. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  38. ↑ Baohui Chen, Luke A. Gilbert, Beth A. Cimini, et al. & Lei S. Qi, Bo Huang (December 2013) Dynamic Imaging of Genomic Loci in Living Human Cells by an Optimized CRISPR/Cas System. 155(7), 1479—1491. DOI:10.1016/j.cell.2013.12.001
  39. ↑ Вчені змогли відредагувати ДНК миші перед народженням і запобігти генетичному захворюванню. Tokar.ua (укр.). 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-27 у Wayback Machine.]
  40. ↑ Cohen, Jon (1 квітня 2019). ‘Game-changing’ gene edit turned this anole lizard into an albino. Science. doi:10.1126/science.aax5439. ISSN 0036-8075. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  41. ↑ а б в Cyranoski, David; Reardon, Sara (2015). Chinese scientists genetically modify human embryos. Nature. doi:10.1038/nature.2015.17378. ISSN 1476-4687.
  42. ↑ Reardon, Sara (2015). NIH reiterates ban on editing human embryo DNA. Nature. doi:10.1038/nature.2015.17452. ISSN 1476-4687.
  43. ↑ а б Cressey, Daniel; Abbott, Alison; Ledford, Heidi (2015). UK scientists apply for licence to edit genes in human embryos. Nature. doi:10.1038/nature.2015.18394. ISSN 1476-4687.
  44. ↑ Reardon, Sara (2015). Gene-editing summit supports some research in human embryos. Nature. doi:10.1038/nature.2015.18947. ISSN 1476-4687.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Rath, D., Amlinger, L., Rath, A., & Lundgren, M. (2015). The CRISPR-Cas immune system: Biology, mechanisms and applications [Архівовано 23 липня 2017 у Wayback Machine.]. Biochimie. DOI:10.1016/j.biochi.2015.03.025
  2. Sampson, T. R. and Weiss, D. S. (2014), Exploiting CRISPR/Cas systems for biotechnology. Bioessays, 36: 34-38. DOI:10.1002/bies.201300135
  3. Chu, V. T., Weber, T., Wefers, B., Wurst, W., Sander, S., Rajewsky, K., & Kühn, R. (2015). Increasing the efficiency of homology-directed repair for CRISPR-Cas9-induced precise gene editing in mammalian cells. Nature biotechnology. DOI:10.1038/nbt.3198
  4. Cong, L., & Zhang, F. (2015). Genome Engineering Using CRISPR-Cas9 System. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] In Chromosomal Mutagenesis. Methods in Molecular Biology Vol. 1239, 2015, pp 197—217. Springer New York.
  5. Kennedy E.M., Cullen B.R. (2015). Bacterial CRISPR/Cas DNA endonucleases: A revolutionary technology that could dramatically impact viral research and treatment. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Virology, 479—480, 213—220 DOI:10.1016/j.virol.2015.02.024
  6. Belhaj, K., Chaparro-Garcia, A., Kamoun, S., Patron, N. J., & Nekrasov, V. (2015). Editing plant genomes with CRISPR/Cas9 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Current opinion in biotechnology, 32, 76-84. DOI:10.1016/j.copbio.2014.11.007
  7. Who Owns the Biggest Biotech Discovery of the Century? There's a bitter fight over the patents for CRISPR, a breakthrough new form of DNA editing. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  8. Sander, J. D.; Joung, J. K. (2014). CRISPR-Cas systems for editing, regulating and targeting genomes. Nature Biotechnology. DOI:10.1038/nbt.2842. PMID 24584096.
  9. Kevin Mayer (2014). CRISPR—Fast, Easy … and Increasingly Accurate [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] Genetic Engineering & Biotechnology News.
  10. Terns, R. M.; Terns, M. P. (2014). CRISPR-based technologies: Prokaryotic defense weapons repurposed. Trends in Genetics, 30 (3): 111. DOI:10.1016/j.tig.2014.01.003. PMID 24555991.
  11. Edze R. Westra, Angus Buckling & Peter C. Fineran (2014). CRISPR-Cas systems: beyond adaptive immunity. Nature Reviews Microbiology. DOI:10.1038/nrmicro3241
  12. Rodolphe Barrangou (2014). Cas9 Targeting and the CRISPR Revolution. SCIENCE. 344 (6185): 707—708. doi:10.1126/science.1252964.
  13. Джагаров Д.Э. (2014). Умные ножницы для ДНК. «Химия и жизнь -XXI век» (7).
  14. Джагаров Д.Э. (2014). Новый метод генной инженерии - CRISPR/Cas9. Academia.edu.
  15. Джагаров Д.Э. (2015). Новые методы генной инженерии основанные на использовании системы CRISPR/Cas9. scribd.com.
  16. Гоглева А. А., Артамонова И. И. (2014). CRISPR-системы: структура и гипотетические функции. Природа 6 (2014), 16-21;
  17. Гоглева А. А., Артамонова И. И. (2014). CRISPR-системы: механизм действия и применения. Природа 7 (2014), 3-9.
  18. Артамонова И.(2014). CRISPR-системы: иммунизация прокариот «биомолекула.ру»
  19. ELIZABETH PENNISI (2013). The CRISPR Craze. SCIENCE. 341: 834—836.
  20. Jeffry D Sander & J Keith Joung (2014). CRISPR-Cas systems for editing, regulating and targeting genomes. Nature Biotechnology. doi:10.1038/nbt.2842.
  21. VIDEO: GENESIS™ Precision Genome Editing with CRISPR and rAAV [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  22. Timothy R. Sampson and David S. Weiss (2014). CRISPR-Cas systems: new players in gene regulation and bacterial physiology. Front Cell Infect Microbiol. 4: 37. doi:10.3389/fcimb.2014.00037.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. Pourcel C, Salvignol G, Vergnaud G (2005). CRISPR elements in Yersinia pestis acquire new repeats by preferential uptake of bacteriophage DNA, and provide additional tools for evolutionary studies. Microbiology. 151: 653. doi:10.1099/mic.0.27437-0. PMID 15758212.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. Haft DH, Selengut J, Mongodin EF, Nelson KE (2005). A guild of 45 CRISPR-associated (Cas) protein families and multiple CRISPR/Cas subtypes exist in prokaryotic genomes. PLoS Comput Biol. 1 (6): e60. doi:10.1371/journal.pcbi.0010060. PMID 16292354.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. Makarova KS, Grishin NV, Shabalina SA, Wolf YI, Koonin EV (2006). A putative RNA-interference-based immune system in prokaryotes: computational analysis of the predicted enzymatic machinery, functional analogies with eukaryotic RNAi, and hypothetical mechanisms of action. Biol Direct. 1: 7. doi:10.1186/1745-6150-1-7. PMID 16545108.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. Barrangou R, Fremaux C, Deveau H, Richards M, Boyaval P, Moineau S, Romero DA, Horvath P. (2007). CRISPR provides acquired resistance against viruses in prokaryotes. Science. 315 (5819): 1709. doi:10.1126/science.1138140. PMID 17379808.
  27. Sorek R, Kunin V, Hugenholtz P (2007). CRISPR - a widespread system that provides acquired resistance against phages in bacteria and archaea. Nat Rev Microbiol. 6: 181. doi:10.1038/nrmicro1793. PMID 18157154.
  28. Andersson AF, Banfield JF (2008). Virus population dynamics and acquired virus resistance in natural microbial communities. Science. 320: 1047. doi:10.1126/science.1157358. PMID 18497291.
  29. Brouns SJJ, Jore MM, Lundgren M, Westra ER, Slijkhuis RJH, Snijders APL, Dickman MJ, Makarova KS, Koonin EV, Van der Oost J (2008). Small CRISPR RNAs Guide Antiviral Defense in Prokaryotes. Science. 321: 960. doi:10.1126/science.1159689. PMID 18703739.
  30. Heidi Ledford (2015). CRISPR, the disruptor. A powerful gene-editing technology is the biggest game changer to hit biology since PCR. But with its huge potential come pressing concerns. NATURE. 522: 20—24. doi:10.1038/522020a.
  31. Tavakoli Kamand; Pour-Aboughadareh Alireza; Kianersi Farzad; Poczai Peter; Etminan Alireza; Shooshtari Lia (6 липня 2021). Applications of CRISPR-Cas9 as an Advanced Genome Editing System in Life Sciences. BioTech (англ.) 10 (3). с. 14 doi:10.3390/biotech10030014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CRISPR&oldid=43988857