Caelestiventus hanseni

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Caelestiventus hanseni
Час існування: пізній тріас
208 млн років тому
Реконструкція зовнішнього вигляду
Реконструкція зовнішнього вигляду
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Птерозаври (Pterosauria)
Родина: Dimorphodontidae
Рід: Caelestiventus
Britt et al., 2018
Вид: С. hanseni
Caelestiventus hanseni
Britt et al., 2018
Посилання
Вікісховище: Caelestiventus
Fossilworks: 378443

Caelestiventus hanseni — вид птерозаврів, що існував у пізньому тріасі (208 млн років тому).[1]

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

У 2007 році у піщаному «Кар'єрі святих і грішників», що знаходиться на північному сході штату Юта, виявлені численні відкладення кісток хребетних. Відкладення належать до пізньотріасової формації Піщанники Нуггет. Палеонтологічні розкопки почались у 2009 році і до 2018 року тут знайдено понад 18 тис. кісток. Серед найнезвичніших знахідок був скелет птерозавра, який вперше описаний у літературі у 2015 році. Збереглася велика частина черепа (кришка черепа, боки морди і нижня щелепа), а також остання кістка фаланги подовженого четвертого пальця, яка підтримувала кінчик крила. У 2018 році команда палеонтологів під керівництвом Брукса Бредлі Брітта на основі решток описали новий вид та рід Caelestiventus hanseni. Родова назва Caelestiventus з латини перекладається як «небесний вітер». Видова назва С. hanseni вшановує геолога Робіна Гансена, який брав участь у геологорозвідці типового місцезнаходження. Голотип зберігається у Музеї палеонтології в Університеті Бригама Янга.[1]

Caelestiventus є одним з найбільших тріасових птерозаврів, з розмахом крил не менше 1,5 метрів і черепом 17,8 см завдовжки (розраховано на основі повної нижньої щелепи). На відміну від більшості тріасових птерозаврів, кістки яких сильно деформовані і роздроблені, кістки Caelestiventus збереглися тривимірними і розчавленими. Таке збереження дає уявлення про тонкі структури черепних кісток, включаючи пневматичні елементи і внутрішні камери.[1]

Стиснутий з боків і розтягнутий вертикально, череп нагадує череп Dimorphodon з величезною зовнішньою ніздрею, що є найбільшим отвором черепа, і великими передочними вікнами. На відміну від більшості птерозаврів, край вікна зберіг залишки передочних ямок.

Зуби гетеродонтні у трьох різних формах — довгі ікла, великі трикутні леза і крихітні лезами. Є два довгих зазубрених зуба поруч з передньою частиною кожного боку нижніх щелеп, які, ймовірно, протистояли подібним зубам на кінчику черепа (premaxilla). У нижній щелепі, за іклами, знаходиться зубна щілина (діастема), за якою слідують 38 крихітних зубів з кожного боку нижньої щелепи. Кожна верхня щелепа забезпечена 12 великими трикутними зубами.[1]

Філогенія

[ред. | ред. код]

Філогенетична кладограма, що зображує родинні зв'язки виду:

Pterosauria

Austriadraco dallavecchiai

Arcticodactylus cromptonellus

Preondactylus buffarinii

Austriadactylus cristatus

Peteinosaurus zambellii

Macronychoptera
Dimorphodontidae

Dimorphodon macronyx

Caelestiventus hanseni

Lonchognatha
Eudimorphodontidae

Eudimorphodon ranzii

Carniadactylus rosenfeldi

Caviramus schesaplanensis

Raeticodactylus filisurensis

Novialoidea

Campylognathoides

Caelidracones
Anurognathidae

"Dimorphodon" weintraubi

Batrachognathus volans

Anurognathus ammoni

Dendrorhynchoides

Jeholopterus ningchengensis

Rhamphorhynchidae

Dorygnathus banthensis

Rhamphorhynchus muensteri

Scaphognathus crassirostris

Sordes pilosus

Monofenestrata

Darwinopterus

Pterodactylus antiquus

Pteranodon longiceps

Anhanguera


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Britt, B. B.; Dalla Vecchia, F. M.; Chure, D. J.; Engelmann, G. F.; Whiting, M. F.; Scheetz, R. D. (2018). Caelestiventus hanseni gen. et sp. nov. extends the desert-dwelling pterosaur record back 65 million years. Nature Ecology & Evolution. doi:10.1038/s41559-018-0627-y. ISSN 2397-334X. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 9 лютого 2019.