Callosciurus pygerythrus

Callosciurus pygerythrus
	Ліс Нагарджун, Катманду, Непал
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Вивіркові (Sciuridae)
Рід:	Callosciurus
Вид:	C. pygerythrus
Біноміальна назва
	Callosciurus pygerythrus; (I. Geoffroy, 1832)
Підвиди
	C. p. pygerythrus; C. p. blythii; C. p. janetta; C. p. lokroides; C. p. mearsi; C. p. owensi; C. p. stevensi;

Callosciurus pygerythrus — вид гризунів родини Sciuridae. Мешкає на півдні Азії (Бангладеш, Китай, Індія, М'янма, Непал). Зареєстрований на висотах від 0 до 1560 метрів^[1]. Цей денний вид зустрічається у вічнозелених і напіввічнозелених лісах і узліссях і деградованих територіях, що походять від них, включаючи сади, перелоги і плантації^[1].

Морфологічні особливості

Довжина голови й тулуба становить від 19 до 23 сантиметрів, хвіст — від 11 до 22 сантиметрів і тому трохи коротший за іншу частину тіла; маса від 230 до 300 грамів. Задня лапка має довжину від 43 до 48 міліметрів, вухо досягає довжини від 17 до 20 міліметрів^[2]. Шерсть на спині темно-оливково-коричнева, низ може варіюватися від блакитно-сірого до кремово-білого або піщано-помаранчевого. В області стегна є блідо-червона або вохриста пляма. Хвіст сірий з чорним кінчиком, передні кінцівки і всі лапи більш сірі, ніж спина^[2]. Забарвлення змінюється залежно від сезону, шерсть світліша з чіткою плямою на стегнах у вологий літній сезон і темніша без плями взимку^[3].

Спосіб життя

Харчується квітами, плодами, корою, насінням, листям, комахами та лишайниками, іноді м'ясом хребетних^[1]. Зазвичай живе поодинці, але також зустрічається парами. Активна протягом дня. Гніздиться в дуплах дерев і заводить дитинчат один раз на рік, середній виводок складається з трьох-чотирьох дитинчат^[2].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Duckworth, J.W. (2016). Callosciurus pygerythrus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T3604A22253451. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T3604A22253451.en. Процитовано 17.11.2021.
↑ ^а ^б ^в Robert S. Hoffmann, Andrew T. Smith: Irrawaddy Squirrel. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, Princeton NJ 2008, ISBN 978-0-691-09984-2, P. 184.
↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 150–151. ISBN 978-1-4214-0469-1

[iucn-1] а ^б ^в ^г Duckworth, J.W. (2016). Callosciurus pygerythrus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T3604A22253451. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T3604A22253451.en. Процитовано 17.11.2021.

[Hoffmann-2] а ^б ^в Robert S. Hoffmann, Andrew T. Smith: Irrawaddy Squirrel. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, Princeton NJ 2008, ISBN 978-0-691-09984-2, P. 184.

[Thorington-3] Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 150–151. ISBN 978-1-4214-0469-1

[1]

[2]

[3]