Centaurea achtarovii
| Centaurea achtarovii | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Волошка (Centaurea) |
| Вид: | C. achtarovii
|
| Біноміальна назва | |
| Centaurea achtarovii Urum.
| |
| Синоніми | |
|
Centaurea triumfettii subsp. achtarovii (Urum.) Kožuharov & N.Andreev | |
Centaurea achtarovii — вид квіткових рослин айстрових (Asteraceae). Ендемік пд.-зх. Болгарії (Пірін-планина)[1].
Росте на кам'янистих луках біля межі лісу та в субальпійських карликових і ялівцевих чагарниках, на вапняках. Зареєстрований у Пірінських горах на висотах (1700)2200—2600 метрів[2].
Багаторічник, з коротким кореневищем. Стебло 2–12(20) см, просте, прямовисне, запушене. Листки в прикореневій розетці, широкоеліптично-лопатчасті, цілісні, рідко перистороздільні; густо біло чи сіро запушений з обох боків. Квіткова голова одинарна, 3–4 см ушир. Внутрішні квіточки трубчасті, блакитно-фіолетові з пурпуровими пиляками; периферійні квіточки променисті, від блакитного до фіолетового. Сім'янки довжиною 4—5 мм. Папус довжиною до 0,5 мм. Період цвітіння: липень і серпень. Період плодіння: серпень і вересень. Запилення комахами. Розмноження насінням, яке переносять мурахи[2].
Загрозами є розвиток туристичних об'єктів, ерозія, низький репродуктивний та міграційний потенціал; обмежене поширення[2]. Вид охороняється законом про біорізноманіття. Значна частина популяцій перебуває в межах Пірінського національного парку[2].
- ↑ Centaurea achtarovii. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 26.10.2024.
- ↑ а б в г Centaurea achtarovii. Червена книга на Република България. Електронно издание. Процитовано 26.10.2024.