Перейти до вмісту

Centaurea dursunbeyensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Centaurea dursunbeyensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид:
C. dursunbeyensis
Біноміальна назва
Centaurea dursunbeyensis
Uysal & Köse

Centaurea dursunbeyensis — вид квіткових рослин айстрових (Asteraceae). Ендемік Туреччини[1][2].

Centaurea dursunbeyensis Uysal & Köse мешкає на вапнякових ущелинах у стародавньому лісі Дурсунбей (Баликесір) у західній Анатолії. Належить до C. sect. Phalolepis, а таксономічно його найближчими родичами є C. aphrodisea Boiss. і C. cadmea Boiss.. Число хромосом C. dursunbeyensis, 2n = 36, підраховане в кінчиках коренів[3].

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічні трави з дерев'янистим кореневищем і прикореневою листковою розеткою. Стебла від прямовисних до висхідних густо-білувато запушені, до 40 см, безперервно розгалужені знизу, з (5)10–20 квітковими головами. Всі листки щільно запушені; прикореневе листя 3–12 × 1–2,5 см, 1–2 перисторозсічені, кінцеві сегменти 5–8 мм завширшки, кінцеві менші за бічні, краї цілі. Серединні листки схожі на прикореневі, верхні з 1–2 бічними частками при основі або рідше прості. Обгортки 7–10 × 5–7 мм, довгасті. Квітки рожево-пурпурові, крайові злегка променисті. Сім'янки кремово-коричневі, ланцетні, 3–4 × 2–2,5 мм, майже голі з рідкісними волосками на верхівці. Папус подвійний, зовнішній ряд 3–4 мм завдовжки, внутрішній ряд ≈ 0,5–0,8 мм завдовжки. Цвіте в липні, плодить у серпні[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Centaurea dursunbeyensis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 26.11.2024.
  2. Centaurea dursunbeyensis. Catalogue of Life. Процитовано 26.11.2024.
  3. а б Uysal, T.; Köse Y. B. A New Centaurea L. (Asteraceae) Species from Turkey // Doga, Turkish Journal of Botany. — 2009. — Вип. 33. — № 1. — С. 41–46. — DOI:10.3906/bot-0803-1.