Перейти до вмісту

Chantiers de l'Atlantique

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Chantiers de l'Atlantique
фр. CHANTIERS DE L'ATLANTIQUE[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CdA Редагувати інформацію у Вікіданих
ТипПриватна компанія
Правова формаакціонерне товариство з радою директорів s.a.i.d[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьСуднобудування
Засновано1862; 163 років тому (1862)
Штаб-квартира Saint-Nazaire, France
Продукціякруїзне судно
пором
танкер
фрегат
науково-дослідне судно Редагувати інформацію у Вікіданих
ВиторгUS$3.1 billion (2021)
Власник(и)French Stated Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники3,500 (2021)[2]
Chantiers de l'Atlantique
Мапа
CMNS: Chantiers de l'Atlantique у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Chantiers de l'Atlantique — верф у Сен-Назері, Франція. Одна з найбільших у світі верфей, яка будує широкий спектр комерційних, військово-морських і пасажирських суден. Розташована поблизу Нанта, в гирлі річки Луари та глибоких водах Атлантики, що полегшує плавання великих кораблів на верфі та з неї.

Верф належала Alstom з 1976 року, потім стала Alstom-Atlantique, а пізніше була частиною Aker Yards, коли Aker Group придбала бізнес Alstom Marine у 2006 році[3][4]. У 2008 році південнокорейська компанія STX Corporation придбала Aker Yards, і верф стала частиною STX Europe (утвореної шляхом перейменування Aker Yards[5].

Після банкрутства корпорації STX верф була придбана французьким урядом і повернула свою початкову назву Chantiers de l'Atlantique.

Історія

[ред. | ред. код]
Нафтовий танкер "Batillus" наприкінці процесу будівництва в Сен-Назері, заправляється в Порт-Вендре
Normandie у процесі будівництва
Будується гігантський океанський лайнер Queen Mary 2

Сучасна верфь Chantiers de l'Atlantique виникла на основі Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер, Франція, відомого будівництвом трансатлантичних лайнерів: France, Île de France і Normandie.

Верф була перейменована на свою нинішню назву в 1955 році в результаті злиття Ateliers et Chantiers de la Loire і Ateliers et Chantiers de Penhoët. У 1961 році вона побудувала трансатлантичний океанський лайнер France, найдовше пасажирське судно у світі лише загалом, але не по ватерлінії[6]. Після будівництва останнього лайнера Compagnie Générale Transatlantique і закриття Суецького каналу верф почала будувати великі танкери, зокрема Batillus, Bellamya, Pierre Guillaumat і Prairial. Для цієї мети був побудований новий сухий док, який дозволив будувати танкери вантажопідйомністю понад один мільйон тонн, але він залишався в основному невикористаним, за винятком будівництва в 1975–1976 роках сестринських кораблів Gastor і Nestor, а потім знову простоював до будівництва лайнера Cunard Queen Mary 2[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г SIRENE
  2. ↑ Statement of extra-financial performance 2019. Chantiers de l'Atlantique. Процитовано 25 лютого 2021.
  3. ↑ Aker Yards and Alstom Marine Complete Transaction. Asdnews.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 26 липня 2012. [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Aker Yards and Alstom Marine plan to join forces. Alstom.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 26 липня 2012.
  5. ↑ Aker Yards to be renamed STX Europe. Reuters. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 26 липня 2012.
  6. ↑ SS France, SS Norway. Maritime Matters. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 17 квітня 2019. [Архівовано 2019-01-02 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Megastructures: Queen Mary 2. Процитовано 12 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Chantiers_de_l%27Atlantique