Chenopodiastrum hybridum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Chenopodiastrum hybridum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Щирицеві (Amaranthaceae)
Рід: Chenopodiastrum
Вид:
C. hybridum
Біноміальна назва
Chenopodiastrum hybridum
Синоніми

Chenopodium hybridum L.

Chenopodiastrum hybridum (лобода-бешишник як Chenopodium hybridum[1], лобода гібридна як Chenopodium hybridum[2]) — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), поширений у більшій частині Євразії.

Однорічна рослина 25–100 см заввишки. Листочки оцвітини з сидячими і коротко стебельчатими залозками, на верхівці закруглені, іноді з виїмкою. Насіння округле, з сітчато-ямистим малюнком, що різко виступає, одягнені тонкою, гладкою оцвітиною, яка повторює ямистість насіння[2]. Трава 0.4–2.2 м заввишки. Стебло прямостійне, вище розгалужене, товсте, світло-жовте або фіолетово ребристе. Черешки 2–7 см; листова пластинка свіжо-зелена на обох поверхнях, від широко яйцюватої до яйцювато-трикутної, 6–15 × 5–13 см; верхні листки менші. Квітки двостатеві та жіночі, як правило, по кілька на клубочок, які розташовані в розлогих волотях на верхніх гілках. Плід лінзоподібний. Насіння горизонтальне, чорне, не блискуче, такої ж форми, як плід, зазвичай 2–3 мм в діаметрі[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у більшій частині Євразії[4][5][6].

В Україні вид зростає в засмічених тінистих місцях — зрідка на всій території; бур'ян, отруйна рослина[2].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Chenopodium hybridum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 86, 87.
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 03.07.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 03.07.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 03.07.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 03.07.2019. (англ.)