Лобода сиза
| Лобода сиза | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Oxybasis |
| Вид: | Лобода сиза (O. glauca)
|
| Біноміальна назва | |
| Oxybasis glauca (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, 2012
| |
| Синоніми | |
|
Agathophytum glaucum (L.) Fuss | |
 Вікісховище: Oxybasis glauca
| |
Лобода́ си́за[1][2], лобода́ си́ня[2], лобода́ чо́рна[2] (Chenopodium glaucum L.) — вид рослин з роду лобода (Chenopodium) родини амарантових (Amaranthaceae). Народна назва: дубоволиста лобода (англ. Oakleaf Goosefoot).
Яровий однорічник. Поліморфний вид. Рослина 5–75 см заввишки. Стебло висхідне або розпластане по ґрунту, рідко прямостояче, слаборебристе, зі світлими поздовжніми смужками, зелене або червонувате, сильнорозгалужене від основи. Листки лінійно-ланцетні, подовжено-яйцеподібні або подовжено-ромбічні, в основі клиноподібно-звужені, 2–5 см завдовжки, 0,5–2,0 см завширшки, двокольорові, зверху зелені або голубувато-зелені, голі, знизу щільно біломучнисті, з однією добре вираженою жилкою, по краю виїмчасто-зубчасті, рідше майже цілокраї. Квітки двостатеві, зібрані клубочками на кінцях стебла і гілок короткими і густими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина гола, 3–5-листочкова, не прикриває насіння, майже до основи роздільна. Пиляки 0,2 мм завдовжки. Цвіте і плодоносить з липня по вересень. Насіння чорно-бурі, округлі, горизонтальні і вертикальні, 0,8–1,0 мм в діаметрі. Одна рослина утворює до 3000 насінин.
Число хромосом: 2n = 18.
Голарктичний широко розповсюджений вид.
- Азія
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя, Дагестан
- Сибір: Росія — Східний Сибір, Західний Сибір
- Середня Азія: Казахстан; Таджикистан
- Монголія: Монголія (можливо натуралізований)
- Далекий Схід Росії: Росія — Далекий Схід
- Китай: Фуцзянь, Гуандун, Гуансі, Гуйчжоу, Цзянси, Юньнань
- Східна Азія: Японія (можливо натуралізований); Корея (можливо натуралізований)
- Європа
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Швеція; Велика Британія
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Росія — Європейська частина; Україна [вкл. Крим]
- Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
- Північна Америка
- Субарктична Америка: Канада — Північно-західні території, Юкон; США — Аляска
- Східна Канада: Онтаріо, Квебек
- Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
- Північний Центр США: Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Південна Дакота
- Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
- Південний Центр США: Нью-Мексико
- Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
Широко натуралізований вид в регіонах з помірним кліматом.
Переносить засолення. Росте як рудерал на солончаках, по сируватим берегах річок і озер, уздовж доріг, у житла, по сміттєвих місцях.. Віддає перевагу легким ґрунтам — піщаним і перегнійним.
Бур'ян в посівах і городах, на ріллях.
Захисні заходи: ретельна очистка насіннєвого матеріалу, сівозміни з озимими зерновими, просапними і багаторічними кормовими травами. Рекомендуються рання зяблева оранка і своєчасна весняна обробка ґрунту. На просапних культурах — своєчасна міжрядна обробка ґрунту.
Деякі сучасні систематики відносять цей вид до роду Chenopodium і вказують прийнятою назвою Chenopodium glaucum L., в той же час, інші відносять його до роду Oxybasis і вказують прийнятою назвою Oxybasis glauca (L.) S.Fuentes et al., а Chenopodium glaucum вказують як синонім[3].
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ а б в Chenopodium glaucum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ [[Germplasm Resources Information Network]] (GRIN). Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
- Корсмо Э. Сорные растения современного земледелия. М.-Л.: гос.изд-во колх.и совх. лит-ры, 1933. 416 с.
- Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
- Сорные растения СССР, т. 2. Ред. Келлер Б. А. Ленинград: АН СССР, 1934. 244 с.
- Vít Bojňanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. The Carpathian Mountains Region. 2007, XXXVII, 1046 p. SBN: 978-1-4020-5361-0 (англ.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on * Swedish cultivated and utility plants, their names and origin) (швед.)
- Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae (англ.)
- Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands (англ.)
- Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America (англ.)
- Fuentes-Bazan, S. et al. 2012. A novel phylogeny-based generic classification for Chenopodium sensu lato, and a tribal rearrangement of Chenopodioideae (Chenopodiaceae). Willdenowia 42:15. (англ.)
- Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist (англ.)
- Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae (англ.)
- Kingsbury, J. M. 1964. Poisonous plants of the United States and Canada (англ.)
- McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains (англ.)
- Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.) (англ.)
- Scoggan, H. J. 1978—1979. The flora of Canada, 4 vol. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. [accepts]. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири (рос.). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 07.09.2014.
- Ларина С. Ю. Сорные растения. Chenopodium glaucum L. - Марь сизая [Ларіна С. Ю. Бур'яни. Chenopodium glaucum L. - Лобода сиза.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 07.09.2014.
- Chenopodium glaucum Linn. 灰绿藜 (Description from Flora of China) [Chenopodium glaucum Linn. 灰绿藜 (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org (англ.). Harvard University. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 25.10.2014.
- Peter Mižík. CHENOPODIUM GLAUCUM L. – merlík sivý / mrlík sivý. Botany.cz (англ.) (чес.). Процитовано 07.09.2014.[недоступне посилання з липня 2019]
- http://www.tropicos.org/Name/7200034 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
