Берег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Узбережжя Азовського моря

Бе́рег — межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу. Межі морського берега визначаються найбільшим проникненням хвиль при штормах або при припливах і по лінії (ізобати) припинення підводної дії хвиль на береговий схил.

Форми берегів і швидкості їх видозміни залежать від таких факторів:

  • тектонічних рухів земної кори;
  • вікових коливань рівня морів і водотоков;
  • пріпливно-отливних дій води;
  • швидкості розмиву або, навпаки, накопичення (акумуляція) річкових наносів в річищах річок або в їх гирлах у водоймищ;
  • дії рослин і тварин, наприклад розвитку коралів, чагарників мангрів, очеретяних, бобрових дамб тощо;
  • виробничої діяльності людини, зміцнюючих або таких, що руйнують природний берег.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Берегова та прибережна рослинність озера
  • Узріччя — берег річки.
  • Поріччя, надріччя — місцевість уздовж течії річки.

Особливо різноманітні океанічні і морські береги. У рівнинних країнах вони прямолінійні, їх називають нейтральними. У гірських і різкопересічних областях виділяють такі типи берегів:

Загалом налічується 80 типів берегів.

Вивчення морфологічних обрисів берегів

[ред. | ред. код]

З'ясовують:

  • протяжність ділянок вирівняного чи звивистого берега;
  • ранжування (порядок) мисів і заток за величиною;
  • глибину врізу заток, ширину, наявність розгалужень. Відповідно, довгі чи короткі, вузькі чи широкі, для довгих – прямолінійні чи звивисті, для широких – округлі, завужені чи складні форми;
  • довжину та ширину мисів: довгі чи короткі; вузькі, широкі чи клиноподібні;
  • співвідношення ширини та глибини (довжини) форм;
  • кількість заток на одиницю довжини узбережжя
  • причини формування звивистих чи рівних ділянок;
  • інтенсивність розмиву звивистих берегів ;
  • еволюцію бухтових берегів, стадії розвитку.

Знання про еволюцію берегів дають змогу з'ясувати причини відмін у будові окремих ділянок узбережжя, відновити пройдені стадії еволюції та передбачити її подальший хід. Практичне значення подібних досліджень дуже важливе. Знаючи природний режим берега, можна з'ясувати, як він буде реагувати на будівництво споруд або порушення балансу наносів (запружування рік, експлуатація будівельних матеріалів). Функціональна залежність надводних форм берега від підводних допомагає, на підставі вивчень однієї тільки надводної частини, отримати загальне уявлення про будову дна в прибережних ділянках, важливе для навігаційних цілей.

Дослідження обрисів берегової лінії

[ред. | ред. код]

Дослідження обрисів берегової лінії виконують на підставі картографічних джерел, методами космічного та повітряного безпілотного знімання. Визначення причин формування звивистих чи рівних берегів потребує польових досліджень геологічної будови, морфодинаміки, літодинаміки берегової зони, впливу течій та енергії хвиль.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]