China United Airlines
| China United Airlines | |
| Дата створення / заснування | 1986 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 КНР |
| Вузловий аеропорт | Пекін-Дасин (аеропорт) |
| Розташування штаб-квартири | Пекін |
| Обліковий код авіакомпанії | 822 |
| Код авіакомпанії IATA | KN |
| Код авіакомпанії ICAO | CUA |
| Офіційний сайт | |
 China United Airlines у Вікісховищі | |
China United Airlines — приватна китайська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Пекіні (Китайська Народна Республіка), що працює в сфері регулярних і чартерних авіаперевезень всередині країни. Єдиний оператор пекінського аеропорту Наньюань, який є портом приписки і головним транзитним вузлом (хабом) авіакомпанії[1].
Утворена в 1986 для здійснення повітряних перевезень під потреби Народно-визвольної армії Китаю. У зв'язку з виданням державного указу про заборону безпосередньої участі збройних сил країни в комерційній діяльності будь-якого роду у листопаді 2002 року авіакомпанія припинила виконання всіх регулярних, а в наступному році — і всіх інших рейсів.
У 2005 80% власності перевізника було реалізовано авіакомпанії Shanghai Airlines, другим великим власником акцій China United Airlines стала державна корпорація по оптовому експорту та імпорту.
4 червня 2005 Адміністрація цивільної авіації Китайської Народної Республіки відновила дозвіл на комерційні перевезення авіакомпанії. Незважаючи на те, що China United Airlines в даний час не належить військовим структурам, вона залишається єдиною комерційної авіакомпанією Китаю, якій дозволено використовувати військові аеродроми країни.
У 2000 за замовленням уряду China United Airlines придбала за 120 мільйонів доларів лайнер Boeing 767-300ER для забезпечення перельотів першої особи держави Цзян Цземіня. За кілька днів до свого першого польоту на борту літака були виявлені приховані пристрої прослуховування, які встановлені в туалеті, салоні і навіть в узголів'я ліжка. «Жучки» при цьому контролювалися і керувалися дистанційно через орбітальні супутники. ЦРУ і американське посольство в Китаї від коментарів утрималися[2][3].
КНР
- Аньхой
- Фуян — аеропорт Фуян Сігуань
- Пекін
- Пекін — пекінський аеропорт Наньюань хаб
- Чунцін
- Чунцін — міжнародний аеропорт Чунцін Цзянбей
- Ґуандун
- Хайнань
- Санья — міжнародний аеропорт Санья Фінікс
- Хунань
- Чанша — міжнародний аеропорт Чанша Хуанхуа
- Внутрішня Монголія
- Цзянсі
- Ганьчжоу — аеропорт Ганьчжоу
- Шеньсі
- Юйлінь — аеропорт Юйлинь Юйян
- Шаньдун
- Ліньї — аеропорт Ліньї
- Шанхай
- Шанхай — міжнародний аеропорт Шанхай Хунцяо
- Сичуань
- Ченду — Міжнародний аеропорт Ченду Шуанлю
- Чжецзян
- Ханчжоу — міжнародний аеропорт Ханчжоу Сяошань
- Цюйчжоу — аеропорт Цюйчжоу
- Аньхой
У листопаді 2011 флот становили такі літаки, середній вік яких дорівнював 11,6 років[4]:
| Тип літака | В експлуатації | Пасажирських місць (Перший/Економ) |
Примітки |
| Boeing 737-700 | |||
| Boeing 737-800 | 144 (8/156) | ||
| Ту-154М | |||
| Всього |
- ↑ Directory: World Airlines. Flight International. 3 квітня 2007. с. 65.
- ↑ BBC:江泽民专机险遭窃听. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 25 серпня 2017.
- ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/northamerica/usa/1382116/China-finds-spy-bugs-in-Jiangs-Boeing-jet.html [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] China finds spy bugs in Jiang’s Boeing jet by Damien McElroy and David Wastell; The Daily Telegraph
- ↑ China United Airlines fleet list at planespotters.net. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 25 серпня 2017.
- (кит.) Офіційний сайт авіакомпанії China United Airlines [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]