Акула плащоносна
| Акула плащоносна | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плащоносна акула
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Chlamydoselachus anguineus Garman, 1884 | ||||||||||||||||||||||||||
 Поширення плащоносної акули | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Акула плащоносна (Chlamydoselachus anguineus) — вид акул з родини плащоносних акул (Chlamydoselachidae). Інша назва «гофрована акула». Зовні значно більше нагадує дивну морську змію або вугра, ніж своїх найближчих родичів[1].
Плащоносну акулу описав американський зоолог Самуель Гарман у 1884 році. Наукова назва Chlamydoselachus anguineus походить від дав.-гр. χλαμύς (род. відм. χλαμύδος) — «плащ», дав.-гр. σέλαχος — «акула» и лат. anguineus — «змієподібний». Довго цю акулу вважали єдиним видом свого роду і родини, але у 2009 році було описано другий вид того ж роду — Chlamydoselachus africana[2].
Перші дослідники висували припущення про близьку спорідненість цієї акули з палеозойськими акулами кладоселахіями. Згодом це було спростовано. Зараз вважається, що плащоносні акули набагато ближчі до багатозяберних. Зазвичай їх і об'єднують в один з ними ряд[2], але іноді виокремлюють у ряд Chlamydoselachiformes[3].
_by_OpenCage.jpg)
Плащоносна акула отримала цю назву через широкі шкірні складки, що прикривають зяброві щілини. Перетинки першої пари зябрових щілин знизу з'єднуються між собою, утворюючи широку шкірну лопать. Зябрових щілин налічується по 6 з кожного боку.
Плащоносна акула може сягати 2 м в довжину, але звичайні розміри менші — 1,5 м для самиць і 1,3 м для самців. Тіло вугроподібне, витягнуте, а спинний і черевні плавці розташовані близько один від одного в задній частині тіла. Своєрідний хвостовий плавець фактично складається тільки з верхньої лопаті[1].
Рот у цієї акули майже кінцевий, а не нижній, як у більшості інших. Гострі гачкоподібно вигнуті зуби, що мають по три вершини, нагадують трилапі якірці: у кожного зуба є три вигнуті вершини приблизно однакової довжини, в проміжках між якими знаходяться маленькі вершинки[4].
Їжу цієї акули складають в основному головоногі молюски, а також риби[3].
Випадки вилову плащоносної акули відомі в багатьох районах, розташованих у субтропічній і помірно тепловодній зоні. В Атлантичному океані її ловили біля берегів Південно-Західної і Північної Африки й Європи. Ця акула була помічена також у водах Південної Америки, Австралії, Японії і Каліфорнії.
Плащоносна акула зазвичай зустрічається в придонних шарах води на глибинах 120–1450 м (іноді називають цифри 400–1200 м[1]), але іноді і в товщі води[2].
Плащоносна акула — яйцеживородний вид з дуже низькою плодючістю: самиця приносить 2-12 (в середньому 6) дитинчат[3]. Виношування ембріонів триває довго, можливо, до двох років[1], а за деякими даними — і не менше 3,5 років, що ставить цю акулу на перше місце за цим параметром серед усіх хребетних[3]. Розмір новонароджених дитинчат — близько 55 см[3].
Плащоносна акула є безпечною для людини. Промислового значення вона не має у зв'язку зі своєю рідкістю[1], але подекуди її у невеликих обсягах ловлять і використовують у їжу[4].
- ↑ а б в г д Жизнь животных: в 6-ти томах / Н. А. Гладков, А. В. Михеев. — Москва : Просвещение, 1970.
- ↑ а б в Ebert D. A., Compagno L. J. V. (2001). Chlamydoselachus africana, a new species of frilled shark from southern Africa (Chondrichthyes, Hexanchiformes, Chlamydoselachidae) (PDF). Zootaxa. 2173: 1—18. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
- ↑ а б в г д Aidan Martin R. Order Chlamydoselachiformes (англійською) . elasmo-research.org. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
- ↑ а б Compagno, Leonard J.V. (1984). Part 1. Hexanchiformes to Lamniformes. FAO species catalogue. Т. 4. Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Рим: Food and Agricultural Organization of the United Nations. с. 13—15. ISBN 92-5-101384-5. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 16 жовтня 2012. [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Плащоносна акула (Chlamydoselachus anguineus) [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] у базі риб FishBase [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Плащоносна акула (Chlamydoselachus anguineus) [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.] у Червоному список IUCN [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.].
- Плащоносна акула [Архівовано 5 січня 2013 у WebCite] на сайті Центру дослідження акул ReefQuest [Архівовано 25 вересня 2010 у Wayback Machine.].
- Fumio Nakagawa (30 квітня 2012). Chlamydoselachus anguineus Garman, 1884. J-elasmo (англійською) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012. — фотографії зубів, плакоїдної луски та цілої плащоносної акули.