Плащоносні акули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плащоносні акули
Chlamydoselachus anguineus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Багатозяброподібні (Hexanchiformes)
Родина: Плащоносні акули (Chlamydoselachidae)
Garman, 1884
Посилання
Вікісховище: Chlamydoselachidae
Віківиди: Chlamydoselachidae
EOL: 1884
ITIS: 159811
NCBI: 27583
Fossilworks: 131675

Плащоносні акули (Chlamydoselachidae) — родина акул ряду Багатозяброподібні. Має 2 роди та 14 видів, з яких 12 є вимерлими або викопними.

Це одні з найдавніших акул. За це їх називають живими викопними тваринами. Більшість представників цієї родини акул є вимерлими. Види, які існують зараз, досягають максимальної довжини у 2 м. Голова велика. Морда дуже коротка. Очі відносно великі, овальної форми. Мигальні перетинки відсутні. Рот розташовано на кінці морди. Різняться між собою кількістю та будовою зубів. Мають 6 пар зябрових щілин. Біля зябрового апарату розташований шкірний виріст, що нагадує плащ. Звідси походить назва цієї родини. Тулуб довгий та стрункий, нагадує змію або вугра. Шкіра цих акул з численними зморшками. Рецептори розташовані на шкірі в особливій канавці і не вкриті студнеподібною рідиною, як у решти риб. Мають відкриту бічну лінію. Анальний плавець більший першого спинного плавця.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тримаються на глибинах від 120 до 1500 м. Вночі піднімаються вище до поверхні. Полюють, вистрибуючи на здобич на кшталт змій. Живляться донною рибою та головоногими молюсками.

Це яйцеживородні акули.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають біля атлантичного узбережжя Європи та Африки, Японії, Каліфорнії (США) й Каліфорнійського півострова, в північній акваторії Чилі. Ймовірно раніше ареал цих акул був значно більший, охоплюючи більшу частину Атлантики та Тихого океану.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Compagno, Leonard; Marc Dando & Sarah Fowler (2005): Sharks of the World. New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-12072-2.