Chrysospalax trevelyani
| Chrysospalax trevelyani | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Тенрекоподібні (Afrosoricida) |
| Родина: | Златокротові (Chrysochloridae) |
| Рід: | Chrysospalax |
| Вид: | C. trevelyani
|
| Біноміальна назва | |
| Chrysospalax trevelyani (Günther, 1875)
| |
Chrysospalax trevelyani — дрібний ссавець, що мешкає в Африці. Маючи 23 сантиметри в довжину, це найбільший вид золотого крота[2]. Цей кріт має темне блискуче коричневе хутро[3].
Веде підземний спосіб життя[3]. Має великі кігті довжиною приблизно 17 міліметрів і 7 міліметрів ушир[4] в основі, потужні передні кінцівки, відсутність зовнішнього хвоста чи вух, клиноподібну голову, шкіряну подушечку та шкіру, що покриває очі. Його довжина приблизно 208–235 міліметрів, а вага 410–500 грамів[3]. З темно-коричневою шкірою на верхній частині та вицвілою на нижній частині[2], іноді з темнішою лінією вниз посередині горла. Забарвлення трохи темніше на голові, з двома тьмяно-жовтими плямами на місці очей і жовтою плямою навколо вушних отворів[4]. Шерсть довша, близько 20 міліметрів[4], і грубіша, ніж у будь-якого іншого виду златокрота: густа, з щільним шерстистим підшерстям[3].
Це підземний дрібний ссавець, який живе в камерах і ходах під дуже специфічним середовищем існування, лісами з м'яким ґрунтом, глибокими шарами листяної підстилки та добре розвиненим підліском[2]. Chrysospalax trevelyani є ендеміком ПАР, переважно в забороненій зоні в Східній Капській провінції[1].
Щоразу, коли він опиняється в небезпеці, він негайно кидається до своєї нори, щоб забезпечити свою безпеку. Їжа: жужелиці, дрібні ящірки, слимаки та дощові черв'яки. У сезон дощів самка народжує до 2 дитинчат.
- ↑ а б Bronner, G. (2015). Chrysospalax trevelyani. IUCN Red List of Threatened Species. 2015: e.T4828A21289898. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-2.RLTS.T4828A21289898.en. Процитовано 12.11.2021.
- ↑ а б в EDGE of Existence. EDGE of Existence. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 2017.
- ↑ а б в г Bronner, G. Giant golden mole (Chrysospalax trevelyani). Arkive (брит.). Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2017.
- ↑ а б в Skinner, John D.; Chimimba, Christian T. (2005). The mammals of the southern African subregion (вид. third revised). Cambridge: Cambridge university press. ISBN 0521844185.
|