В'язіль
В'язіль | |
---|---|
Coronilla minima | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Триба: | Loteae |
Рід: | В'язіль (Coronilla) L. |
Типовий вид | |
Coronilla valentina L.
| |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Coronilla |
В'язіль[1] (Coronilla) — рід квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae). Містить 24 види з Європи, Західної Азії, Північної та Східної Африки[2]. Рослини зустрічаються в склерофільній рослинності, в сухих світлих лісах і на скелях[3].
Наукова назва походить від цікавого розташування квітів (лат. coronilla — «маленька корона») на кінці квітконосу[4]. Українська назва походить від слова в'язати; первісно назва була дана, очевидно, конюшині повзучій і горошку шорсткому за повзучі стебла[5]. Зафіксовано такі народні видозміни назви як зв'язіль, звезіль, в'язель, в'язиль[5].
Це кущі або багаторічні, рідше однорічні трав'янисті рослини, зазвичай голі, рідше запушені. Види, які мають здерев'янілі стебла біля основи, зазвичай мають розпростерті гілки. Сидячі або короткочерешкові листки непарноперисті. Рідко (у Coronilla scorpiodes) присутній лише один листок. Листки цілісні, округлі або з краями, майже серцеподібні, часто синьо-зелені. Прилистки вільні або зрощені. Суцвіття пониклі й зонтикоподібні. Квітки двостатеві п'ятискладові з подвійною оцвітиною. Чашечка широка, дзвоникоподібна, більш-менш двогуба; чашолистки вкриті короткими трикутними зубцями. П'ять пелюсток довгі, жовті, рідше білі. Віночок має типову форму квіток-метеликів; човний дуже вигнутий. Є 10 тичинок: 9 спаяних разом і 1 верхня завжди вільна. Плід — довгий біб, розділений на кілька «однонасінних» комірок. Насіння довгасте.
Coronilla emerus і Coronilla valentina культивуються на клумбах у садівництві. Шляхом ферментації листя Coronilla scorpioides можна отримати синій барвник, схожий на індиго. Coronilla scorpioides збирається з дикої природи для місцевого використання як ліки та барвник, а іноді його вирощують як декоративну рослину[6]. Усі Coronilla слід вважати токсичними через наявність, особливо в насінні, кардіотоксичних глікозидів, близьких до глікозидів наперстянки (короніллозід, гірканозід), а в квітках алкалоїду цитизину[7].
- Coronilla atlantica (Boiss. & Reut.) Boiss.
- Coronilla carinata (Lassen) D.D.Sokoloff
- Coronilla coronata L.
- Coronilla cretica L.
- Coronilla dura (Cav.) Boiss.
- Coronilla elegans Pančić
- Coronilla globosa Lam.
- Coronilla juncea L.
- Coronilla lassenii D.D.Sokoloff
- Coronilla libanotica Boiss.
- Coronilla minima L.
- Coronilla montserratii P.Fraga & Rosselló
- Coronilla orientalis Mill.
- Coronilla ramosissima (Ball) Ball
- Coronilla repanda (Poir.) Guss.
- Coronilla rostrata Boiss. & Spruner
- Coronilla scorpioides (L.) W.D.J.Koch
- Coronilla securidaca L.
- Coronilla somalensis Thulin
- Coronilla talaverae Lahora & Sánchez-Gómez
- Coronilla vaginalis Lam.
- Coronilla valentina L.
- Coronilla varia L.
- Coronilla viminalis Salisb.
В Україні ростуть: в'язіль увінчаний Coronilla coronata L., в'язіль критський Coronilla cretica L., в'язіль носатий Coronilla rostrata Boiss. & Spruner, в'язіль барвистий Coronilla varia L., в'язіль завинений Coronilla scorpioides (L.) W.D.J.Koch. Вид в'язіль стрункий Coronilla elegans перенесено до іншого роду — сокироносиця струнка Securigera elegans; вид в'язіль кущовий Coronilla emerus, як і його підвид в'язіль кущуватий Coronilla emeroides перенесено до іншого роду — Hippocrepis emerus.
- ↑ Coronilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Coronilla L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 21.01.2023.
- ↑ Roger Philips, Martyn Rix: The Botanical Garden. Vol. 2. Perennials and annuals. London: Macmillan, 2011, P. 128. ISBN 0-333-74890-5
- ↑ Geoffrey Burnie i inni, Botanica. Ilustrowana, w alfabetycznym układzie, opisuje ponad 10 000 roślin ogrodowych, Niemcy: Könemann, Tandem Verlag GmbH, 2005, ISBN 3-8331-1916-0
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 443.
- ↑ Useful Temperate Plants Database
- ↑ François Couplan, Guide des plantes sauvages comestibles et toxiques, Delachaux et Niestlé, 1994, p. 359