Hippocrepis emerus
| Hippocrepis emerus | |
|---|---|
| |
| Квітки Hippocrepis emerus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Підківка (Hippocrepis) |
| Вид: | H. emerus
|
| Біноміальна назва | |
| Hippocrepis emerus (L.) Lassen
| |
| Синоніми | |
| |
Hippocrepis emerus — вид багаторічних рослин, що належать до роду Hippocrepis родини Fabaceae.
Це напівкущ 0.3–2.5 метра. Гілки притиснуто волосисті, пізніше голі. Листки 2–5 см завдовжки, зелені, перисті, з 2–4 парами клинуватих листочків; листочки обернено-яйцюваті, 10–20 × 7–10 мм. Квітконоси в 2–3 рази довші за листя. Зонтики 1–8-квіткові. Віночки 14–22 мм, яскраво-жовті, кігтики більш ніж удвічі довші за чашолистки. Боби 5–11 × 0.2 см[1][2].
Вид росте в Європі (пд. Норвегія, пд. Швеція, Чехія, Словаччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Німеччина, Угорщина, Україна [Крим], колишня Югославія, Албанія, Болгарія, Греція, Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Румунія, сх. Іспанія, Франція (у т. ч. Корсика), Мальта), Північній Африці (пн. Лівія, Туніс), Західній Азії (Кіпр, Ліван, Туреччина, Грузія)[3][4]. Росте серед чагарників, особливо на основних ґрунтах[1].
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як ліки та барвник. Його часто вирощують як декоративну рослину в садах, особливо цінуючи за тривалий період цвітіння[5].
-
загальний вигляд -
плоди -
ілюстрація
.JPG)
- ↑ а б Hippocrepis emerus. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 19.03.2023. (англ.)
- ↑ Hippocrepis emerus. botany.cz. Процитовано 19.03.2023. (чеськ.)
- ↑ Hippocrepis emerus. Plants of the World Online. Процитовано 19.03.2023.
- ↑ Hippocrepis emerus. Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.03.2023.
- ↑ Hippocrepis emerus. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.03.2023. (англ.)
| ||||||||