Перейти до вмісту

Cucumis anguria

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Cucumis anguria
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Cucumis
Вид:
C. anguria
Біноміальна назва
Cucumis anguria
різновиди[2]
  • C. a. var. anguria (autonym)
  • C. a. var. longaculeatus J.H.Kirkbr.
Синоніми[2]
  • C. a. var. longipes (Hook.f.) A.Meeuse
  • C. longipes Hook.f.

Cucumis anguria — це лоза, яка поширена в Африці, але натуралізувався в Новому Світі і культивується в багатьох місцях[2].

Cucumis anguria — це трав'яниста ліана з тонкими стеблами, що досягає 3 метрів у довжину. Плоди (4–5 см × 3–4 см) ростуть на довгих ніжках, яйцюватої чи довгастої форми. Плоди покриті довгими волосками над поверхнею колючок або бородавчастих горбків. Внутрішній м'якуш блідо-зелений[3].

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Хоча натуралізований у багатьох частинах Нового Світу, Cucumis anguria поширений лише в Африці, у таких країнах: Ангола; Ботсвана; Демократична Республіка Конго; Малаві; Мозамбік; Намібія; ПАР (Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга); Есватіні; Танзанія; Замбія; і Зімбабве[3].

Використання

[ред. | ред. код]

Cucumis anguria в основному вирощують (як культурну рослину) заради їстівних плодів, які використовують для маринування, як варені овочі[3][4] або їдять сирими[3]. Смак схожий на смак звичайного огірка[5]. Cucumis anguria використовувався в народній медицині для лікування захворювань шлунка[6].

Шкідники

[ред. | ред. код]

Посіви чутливі до нападів грибів, попелиць, огіркових хрущів[3].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cucumis anguria was originally described and published in Species Plantarum 2: 1011. 1753. Name - !Cucumis anguria L. Tropicos. Saint Louis, Missouri: Missouri Botanical Garden. Процитовано 04.11.2012.
  2. а б в Cucumis anguria: інформація на сайті GRIN
  3. а б в г д Cucumis anguria. EcoCrop. FAO. 1993–2007. Архів оригіналу за 02.07.2015. Процитовано 04.11.2012. [Архівовано 2015-07-02 у Wayback Machine.]
  4. Purseglove, J.W. (1968). Tropical Crops Dicotyledons. London: Longmans, Green and Co. Ltd.
  5. How to Grow Gherkins. Gardening Jones. 03.09.2013. Процитовано 26.07.2020.
  6. James A. Duke. Cucumis anguria (CUCURBITACEAE). Dr. Duke's Phytochemical and Ethnobotanical Databases. Архів оригіналу за 13.04.2019. Процитовано 25.12.2017. [Архівовано 2019-04-13 у Wayback Machine.]