Curculionites
Curculionites | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Довгоносик в озерних відкладах. Міоцен, Юта, США
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Curculionítes — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Цей вимерлий рід описаний Освальдом фон Геєром (Oswald von Heer), швейцарським геологом, ботаніком та ентомологом у 1847 році. Геєр знайшов тоді рештки жука (та численних інших комах) у міоценових морських відкладах поблизу селища Радобой (Хорватія)[1]. Згодом до цього ж роду віднесено близько трьох десятків палеонтологічних знахідок, зроблених у Франції, США, Великій Британії, Аргентині, Німеччині, Лівані, Польщі.
Часто-густо вид описували за одним-єдиним надкриллям. Довжина тіла жуків коливалася в межах 2-14 мм, а вік — 85-5 млн років, тобто, від початку до кінця кайнозойської ери.
Рід віднесено до підродини Lixinae[2]. На думку ж А. О. Лєгалова, цей рід входить до підродини Entiminae[3]. За палеонтологічними знахідками описано 27 вимерлих видів[4]:
|
|
- ↑ Heer O. Die Insektenfauna der Tertiärgebilde von Oeningen und von Radoboj in Croatien. Erster Theil: Käfer, 1847. — 229 S.
- ↑ Alonso-Zarazaga M.A., Lyal Ch.H.C., Viñolas A. A World Catalogue of Families and Genera of Curculionoidea (Insecta: Coleoptera): (Excepting Scolytidae and Platypodidae) . Barcelona (Spain): Entomopraxis,1999, p. 191. ISBN 84-605-9994-9
- ↑ Legalov A. A. Fossil history of Mesozoic weevils (Coleoptera: Curculionoidea) // Insect Science, 2012, 19, р. 683–698
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)