Гагер масковий
| Гагер масковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanolyca viridicyanus (D'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Garrulus viridi-cyanus Cyanocorax viridicyana | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Га́гер масковий[2] (Cyanolyca viridicyanus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Перу і Болівії. Раніше вважався конспецифічним зі світлогорлим гагером.
Довжина птаха становить 34 см, вага 82-127 г. Забарвлення переважно лазурово-синє, тім'я, потилиця, горло і нижня частина тіла дещо світліші, горло і верхня частина грудей темно-сині. Лоб білий, над очима білі "брови". На обличчі чорна "маска", горло окаймлене білою смугою з чорними краями. Очі темно-червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні. У представників підвиду C. v. cyanolaema горло темно-синє, а у представників підвиду C. v. jolyaea пурпурово-синє, "маска" у них найбільш контрастна.
Виділяють три підвиди:[3]
- C. v. jolyaea (Bonaparte, 1852) — Анди на півночі і в центрі Перу (від Амазонаса до Хуніна);
- C. v. cyanolaema Hellmayr, 1917 — Анди на південному сході Перу (Куско, Пуно);
- C. v. viridicyanus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — Анди на півночі заході Болівії (Ла-Пас, Кочабамба).
Маскові гагери живуть у вологих гірських, хмарних і карликових тропічних лісах, а також в заростях бамбуку і деревоподібних папоротей. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті від 1600 до 4000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 3000 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають у тріщинах в корі і серед епіфітів, іноді також ягодами, стиглими плодами і дрібними хребетними. Гніздо чашоподібне. середнього розміру, робиться з гілок.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Маскові гагери є досить поширеним видом в межах свого ареалу, однак їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca viridicyanus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |