Cymbopogon martini

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Cymbopogon martini
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Cymbopogon
Вид:
C. martinii
Біноміальна назва
Cymbopogon martinii
Синоніми[1]
  • Cymbopogon martini (Roxb.) Wats., spelling preferred under ICN[1][2]
  • Andropogon martini Roxb.
  • Cymbopogon martinianus Schult.
  • Gymnanthelia martini (Roxb.) Andersson
  • Andropogon schoenanthus var. martini (Roxb.) Hook.f.
  • Andropogon pachnodes Trin.
  • Andropogon calamus-aromaticus Royle
  • Cymbopogon pachnodes (Trin.) W.Watson
  • Cymbopogon martini var. sofia B.K.Gupta
  • Cymbopogon motia B.K.Gupta

Cymbopogon martinii — вид трави роду Cymbopogon (лимонники), що походить з Індії та Індокитаю, але широко культивується у світі заради ароматної олії[3][4]. Ця трава відоміша під назвою пальмароза (пальмова троянда), оскільки має солодкий і трояндовий аромат. Інші поширені назви: герань індійська, імбирна трава, роша, роша трава .

Використання

[ред. | ред. код]

Ефірна олія цієї рослини, яка містить хімічну сполуку гераніол, цінується за свій запах та використовується в народній медицині та побуті. Олія пальмарози може бути ефективним репелентом проти комах у разі обробки зерна та бобів під час зберігання[5], як протиглисний засіб від нематод[6], а також як протигрибковий засіб і засіб від комарів[7]. Олію пальмарози через її аромат троянди додають в мило та косметику[7][8], використовують для аромотерапії[4]. Вона є протигрибковим засобом проти чорної плісняви (Aspergillus niger), пліснявого ґрунту (Chaetomium globosum) і Penicillium funiculosum, який є збудником рослин[3].

Культивування

[ред. | ред. код]

C. martinii виростає 1,3-3 м у висоту, з ніжно-зеленим забарвленням і міцним тонким стеблом. Ця трава росте повільно, квітує три місяці; збір починають відразу після цвітіння. Назву «пальмароза» цій рослині дали через солодкий аромат троянд.[9]

У дикій формі пальмароза росте в заболочених місцях в провінціях Індії та Непалу.[10] Олію пальмарози отримують зі стебла та листя трави шляхом дистиляції[11] протягом 2-3 годин, потім залишки рослини залишають перегнівати та використовують як гній або компост.[12]

Пальмароза в розсаднику добре росте за умов інтенсивного поливу та майже нейтрального (pH = 7-8) ґрунту[13]. Грунт добре зволожують за два-три дні до посіву для рівня вологості вище 60 %. Ця умова підвищує схожість насіння та посилює контроль над бур'янами на грядках. Крім того потрібно щомісяця заливати грунт для підтримки високого рівня вологи в грунті. Полив найбільш важливий протягом перших 40 днів. Пальмароза добре росте на піщаному ґрунті з низьким вмістом азоту, достатньою кількістю фосфору та калію. Ручну прополку необхідно проводити часто[14]. Пальмарозу часто суміщують з іншими культурами для придушення бур'янів, збільшуючи врожайність і ефективність землі. Здебільшого фермери змішують посіви з горохом, просо та сорго, які добре ростуть рядковим або смуговим способом посіву, оскільки пальмарозу можна збирати три-чотири рази на рік.[15][12]

Потрібен розсадник, інакше врожайність буде низька, яка і прибуток. Ця вимога збільшує стартові витрати для фермерів, які деякі з них не можуть сплатити[15]. За умов вирощення не в розсаднику, збільшуються затрати праці на прополку більш ніж на 70 % і знижується врожайність[16].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cymbopogon martini


Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Kew World Checklist of Selected Plant Families
  2. ↑ The International Plant Names Index
  3. ↑ а б Prashar, A.; Hili, P.; Veness, R.; Evans, C. (2003). Antimicrobial action of palmarosa oil (Cymbopogon martinii) on Saccharomyces cerevisiae. Phytochemistry. 63 (5): 569—575. doi:10.1016/S0031-9422(03)00226-7. PMID 12809717.
  4. ↑ а б Rajeswara Rao, B.; Kaul, P.; Syamasundar, K.; Ramesh, S. (2005). Chemical profiles of primary and secondary essential oils of palmarosa (Cymbopogon martinii (Roxb.) Wats var. motia Burk.). Industrial Crops and Products. 21 (1): 121—127. doi:10.1016/j.indcrop.2004.02.002.
  5. ↑ Kumar, R.; Srivastava, M.; Dubey, N. K. (2007). Evaluation of Cymbopogon martinii oil extract for control of postharvest insect deterioration in cereals and legumes. Journal of Food Protection. 70 (1): 172—78. doi:10.4315/0362-028X-70.1.172. PMID 17265877.
  6. ↑ Kumaran, A. M.; D'souza, P; Agarwal, A; Bokkolla, RM; Balasubramaniam, M та ін. (2003). Geraniol, the putative anthelmintic principle of Cymbopogon martinii. Phytotherapy Research. 17 (8): 957. doi:10.1002/ptr.1267. PMID 13680833.
  7. ↑ а б Duke, J. A. and J. duCellier. (1993). CRC Handbook of Alternative Cash Crops. Boca Raton: CRC Press. 214.
  8. ↑ Mallavarapu, G.; Rajeswara Rao, B.; Kaul, P.; Ramesh, S.; Bhattacharya, A. (1998). Volatile constituents of the essential oils of the seeds and the herb of palmarosa (Cymbopogon martinii (Roxb.) Wats. var. motia Burk.). Flavour and Fragrance Journal. 13 (3): 167—169. doi:10.1002/(sici)1099-1026(199805/06)13:3<167::aid-ffj719>3.0.co;2-b.
  9. ↑ Rajeswara Rao, B.; Rajput, D.; Patel, R. (2014). Improving Yield and Quality of Palmarosa [Cymbopogon martinii (Roxb.) Wats. Var. Motia Burk.] with Sulfur Fertilization. Journal of Plant Nutrition. 38 (3): 384—396. doi:10.1080/01904167.2014.957395.
  10. ↑ Guenther, E (1952). Recent developments in essential oil production. Economic Botany. 6 (4): 355—378. doi:10.1007/bf02984884.
  11. ↑ Kumaran, A.; D'Souza, P.; Agarwal, A.; Bokkolla, R.; Balasubramaniam, M. (2003). Geraniol, the putative anthelmintic principle of Cymbopogon martinii. Phytotherapy Research. 17 (8): 957. doi:10.1002/ptr.1267. PMID 13680833.
  12. ↑ а б Rajeswara Rao, B.; Kaul, P.; Syamasundar, K.; Ramesh, S. (2005). Chemical profiles of primary and secondary essential oils of palmarosa (Cymbopogon martinii (Roxb.) Wats var. motia Burk.). Industrial Crops and Products. 21 (1): 121—127. doi:10.1016/j.indcrop.2004.02.002.
  13. ↑ Maheshwari, P.; Tandon, S. (1959). Agriculture and economic development in India. Economic Botany. 13 (3): 205—242. doi:10.1007/bf02860584.
  14. ↑ Singh, A.; Singh, M.; Singh, D. (1997). Pre-plant weed control for a palmarosa (Cymbopogon martinii ) nursery. International Journal of Pest Management. 43 (1): 45—48. doi:10.1080/096708797228979.
  15. ↑ а б Maheshwari, P.; Tandon, S. (1959). Agriculture and economic development in India. Economic Botany. 13 (3): 205—242. doi:10.1007/bf02860584.
  16. ↑ Singh, A.; Singh, M.; Singh, D. (1997). Pre-plant weed control for a palmarosa (Cymbopogon martinii) nursery. International Journal of Pest Management. 43 (1): 45—48. doi:10.1080/096708797228979.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Cymbopogon_martini