Dacrydium magnum
| Dacrydium magnum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
| Рід: | Dacrydium |
| Вид: | D. magnum
|
| Біноміальна назва | |
| Dacrydium magnum de Laub. 1969
| |
Dacrydium magnum — вид хвойних рослин родини Подокарпових.
Видовий епітет означає «великий» і вказує на відносно великі пилкові шишки.
Дерево, 8-30 м заввишки, 5-60 см діаметром. Гілки щільні, розлогі. Листки молодих рослин, гострі, трикутні у поперечному перерізі, довжиною до принаймні 18 мм. Дорослих рослин листки, лінійно-ланцетні, 3-6 мм завдовжки. Пилкові шишки 10-16 мм в довжину і 2 мм в діаметрі. Стиглі фрукти 3 мм завдовжки. Насіння 5 мм у довжину, коричневе, часто два насіння в шишці.
Країни поширення: Індонезія (Молуккські острови); Папуа Нова Гвінея. Досягає пологу тропічного дощового лісу на висотах між 60 м і 1200 м над рівнем моря; на вершинах гори може стати панівним видом. На відкритих ділянках все більш відстає в рості, але не стає низьким чагарником.
Використання не зафіксовано цього виду.
Діяльність з управління лісами та сільськогосподарський тиск можуть призвести до швидкої втрати населення у більшості або всіх частинах ареалу. Субпопуляції на острові Обі ростуть принаймні в частково а, можливо, повністю в Пулау Обі Заповіднику, який складається в основному з первинних гірських лісів.
- Farjon, A. 2013. Dacrydium magnum. The IUCN [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Gymnosperm Database [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Т. 1. — С. 353. — ISBN 9004177183. (англ.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
