Перейти до вмісту

Deathcrush

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Deathcrush
Мініальбом
ВиконавецьMayhem
Дата випускусерпень 1987
Записанийлютий–березень 1987
Жанрблек метал
Тривалість17:28
Моваанглійська
Студія звукозаписуCreative Studios,
Норвегія Норвегія Колботн(інші мови)
ЛейблPosercorpse Music
ПродюсерMayhem
Eрік Авнског
Хронологія Mayhem
Попередній
←
Wolf's Lair Abyss (1997)
Наступний
→
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 2.5/5 зірок[1]
Kerrang! 4/5 зірок[2]

Deathcrush — дебютний мініальбом і перший комерційний реліз норвезького блек-метал гурту Mayhem. Він був випущений у серпні 1987 року лейблом Posercorpse Music.

Історія

[ред. | ред. код]

Запис Deathcrush розпочався у лютому 1987 року в студії Creative у місті Колботн.[3], яку гурт обрав через низьку вартість запису та близьке розташування. Після прибуття до студії продюсер Ерік Авнског припустив, що гурт грає реґі, і запитав, чи потрібний їм малий барабан, проте учасники заявили йому, що їхня музика «надто складна для класифікації», і що вони, здебільшого, просто підключають свої інструменти та грають[4]. Барабанщик К'єтіл Манхейм пізніше зазначив, що звук гурту був «щось таке, що [продюсер] не знав, як записати (…) тому він просто налаштував параметри, і ми записали». Некробутчер також зазначив, що не було «міксу, ані до, ані після» і «жодних овердабів: бас, барабани, гітара записані вживу, а вокал записали після»[5][6]. Що стосується інструментів, то, за винятком кількох додаткових барабанів і ударної установки Манхайма, самі музиканти принесли власні. Через це Євронімус використовував два блоки ефектів, які, за словами басиста, «були старими й зношеними, а деякі їхні дроти були ослаблені, тому іноді вони працювали неналежним чином».[4]

У Маньяка виникли труднощі з виконанням пісень «Pure Fucking Armageddon» і кавер-версії на Venom — «Witching Hour», тому гурт запросив Мессію до студії, щоб записати його вокал для цих композицій. За словами Некробутчера, «[Маньяк] не мав достатнього музичного досвіду, щоб чути, що виконується, і водночас співати»[6]. Мессія також додав нові рядки до «Pure Fucking Armageddon» після того, як басист забув оригінальний текст пісні вдома[6]. Крім того, гурт спонтанно записав пісню «(All the Little Flowers Are) Happy» із серіалу «Подрастающее поколение», у виконанні Кліфа Річарда. За словами Манхайма, «ми думали, що це буде смішно й весело. І це досі так. У цій пісні співають усі, навіть Металліон». Цей запис в останній момент додали як прихований трек першого видання на вінілі, проте пізніше його прибрали в наступних виданнях релізу, оскільки вона «не була серйозною»[6].

На зворотному боці обкладинки мініальбому авторство всіх пісень, окрім «Silvester Anfang» (Конрад Шніцлер) і «Witching Hour» (Конрад «Кронос» Лант(інші мови), Джеффрі «Мантас» Данн(інші мови) і Ентоні «Аббадон» Брей — Venom), було вказане за самим гуртом[7], однак Євронімус і Некробутчер стверджували, що були основними композиторами Deathcrush. Некробутчер заявляв, що написав «Necrolust», «Chainsaw Gutsfuck» и «Deathcrush» холодної зимової ночі 1986 року, коли перебував удома у своєї бабусі. Він розповідав: «Усе виникло після появи назв. Я писав тексти раніше, ніж музику, на відміну від того, як робив це зазвичай».[4]

Перший трек «Silvester Anfang» був наданий групі німецьким композитором електронної музики Конрадом Шніцлером після того, як Євронімус знайшов домашню адресу Шніцлера і сидів біля його будинку, поки його врешті не запросили[8]. Тоді Євронімус попросив Шніцлера створити інтродукцію для альбому; замість того, щоб записати нову композицію, Шніцлер дав Євронімусу випадковий трек зі своїх архівів, який пізніше став відомий як «Silvester Anfang».

Маньяк виконав вокал на всіх треках, крім «Pure Fucking Armageddon», яку співав Месія. Кавер Venom на «Witching Hour» заспівали Месія і Маньяк.[9] Мангейм грав на фортепіано в «(Weird) Manheim»[9].

За словами Пер Оліна, більшість, але не всі тексти були написані басистом Некробутчером[10][11].

Обкладинка альбому

[ред. | ред. код]

На обкладинці мініальбому зображена чорно-біла сцена з двома ампутованими руками, підвішеними в повітрі. Євронімус і Некробутчер відвідали інформаційне агентство, яке дозволило їм переглянути архіви. Там вони знайшли фотографію, на якій були зображені дві кінцівки, підвішені на ринку в Мавританії, щоб налякати грабіжників. За словами Некробутчера, «це була найекстремальніша фотографія, яку ми коли-небудь бачили. Вона не мала нічого спільного з нашою музикою чи текстами, але відображала їхню брутальність». Гурт звернувся до нідерландської компанії з виробництва грамплатівок, але та відмовилася випускати альбом, вважаючи зображення расистським через обрубані чорні руки. Це змусило гурт уточнити, що фото було зроблене в африканській країні. Вважаючи це пояснення переконливим, компанія прийняла рішення надрукувати платівку. Однак, на велике розчарування гурту, фінальний результат включав рожевий фон і кілька друкарських помилок[4] .

Прийом і спадок

[ред. | ред. код]

Перше видання, опубліковане 16 серпня 1987 року та поширене лейблом Posercorpse Music[12], складалося з 1000 примірників.[13],усі вони були пронумеровані Євронімусом і відправлені в кілька магазинів Осло, які продавали альбоми в стилі «хеві-метал»[4].Щоб продемонструвати своє почуття гумору, гурт рекламував свій реліз у фензині «Slayer Magazine», де було зображення Некробутчера, який грає на піаніно, оточений малюнками кота Гарфілда.[6][14]. Завдяки Deathcrush гурт Mayhem став першим норвезьким блек метал гуртом, який випустив альбом.[15].Його обмежений тираж і складнощі з придбанням призвели до того, що через роки кілька копій, виставлених на продаж, досягали цін від 930 до 2325 доларів США. Крім того, один примірник, підписаний Євронімусом[13] який вже був убитий у серпні 1993 року, — був проданий на EBay за 1800 доларів США[13]. У 1993 році гітарист перевидав Deathcrush через свій лейбл Deathlike Silence Productions, уже з червоною обкладинкою, а згодом його перевидали такі лейбли, як Back On Black і Voices of Wonder[14][16].

Хоча альбом вплинув на блек-метал, його тексти та звучання значною мірою мали вплив треш-метал гуртами. Після того, як до групи приєднався вокаліст Дед, колектив прийняв темніші ліричні теми, а гітарист Євронімус (Ештейн Ошет) почав відкидати більшість інших металевих гуртів, оскільки їхні тексти були спрямовані на «соціальну обізнаність»[10] і «нормальні» теми[17] замість поклоніння смерті[10]; він «хотів, щоб все було більш серйозним і екстремальним».[17] Дед заявив, що слова пісень «непогані, але вони пізніше стали тим, що перетворилося на ґор і трендові теми»[10].

Через обмежений тираж мініальбому, він спочатку не отримував оглядів[18].

Едуардо Рівадавія з сайту AllMusic написав, що «екстравагантне звучання з низькою точністю зробило Venom схожими на стіну звуку Філа Спектора. Фактично, лише ранні роботи шведського метал-гурту Bathory і записи кінця 1980-х років бразильських гуртів, таких як Vulcano(інші мови), Sarcophagus і Sepultura, досліджували такі глибини, які можна порівняти з глибинами Mayhem»[19].

Рецензент журналу Terrorizer(інші мови) Кез Уилан назвав його «відразливою підбіркою злих, розкатистих гімнів у стилі блек метал, які принесли абсолютно новий рівень бруду і розпусти в екстремальний метал».[20].

Джейк Бреннан, автор книги «Disgraceland», заявив, що «це не схоже на те, що коли-небудь виходило раніше. Звучить апатично і примітивно, одним словом: холодно. Deathcrush надихає і мотивує»[21].

Джеремі Ульрі з веб-сайту Metal Injection зазначив, що Deathcrush є одночасно «інноваційним і регресивним» і що «тузи тут — голоси Мессії та Маньяка. Кожен з яких індивідуально представляє безпрецедентний рівень жорстокості і безумної ненависті, чого не було чутно до цього моменту. Ймовірно, трохи перебільшено сказати, що без цих двох вокалістів Deathcrush був би зведений історією до вопіючо ігнорованого макету „трешу“».[22]

З часом Deathcrush отримав визнання від пізніших гуртів і артистів.

Лейф «Фенриз» Нагелль(інші мови), барабанщик Darkthrone, назвав Deathcrush «дійсно натхненним. Просто побачити логотип вже щось почесне».[23], додаючи, «це найвражаюча річ, коли-небудь опублікована. Найпривабливіший матеріал Норвегії».[24]

Стіан Томт «Шаграт» Торесен(інші мови), вокаліст Dimmu Borgir, визнавав, говорячи наступне: «Мені це сподобалося, це було дійсно сиро і важко». Хьетиль-Видар «Фрост» Хараллстад(інші мови), барабанщик Satyricon, розповідав, що «для мене це було справді важливо, особливо той гітарний звук, який виглядав як пила. Це був перший випуск норвезького екстрім-метал гурту, і це дало Mayhem культовий статус»[23].

Томас Тормодсетер «Самот» Геуґен, гітарист Emperor, згадував: «У якийсь момент хтось дав мені копію Deathcrush на касеті, і це була найінтенсивніша та найхворіша річ, яку я коли-небудь чув».[25].

Маріус Вольд, вокаліст Mortem, зазначив, що Deathcrush «встановив стандарт. Це просто, сиро і жорстоко»,[26] тоді як Снорре «Блекторн» Рух(інші мови), гітарист Thorns, розповів: «Я любив рифи та звук. Це звучало так, ніби вони зійшли з розуму, і це приголомшує».[27]

Зі свого боку, Сакіс Толіс, гітарист і вокаліст Rotting Christ, обрав Deathcrush як одну зі своїх п'яти улюблених робіт у стилі блек-метал.[28]. Тим часом інші гурти, такі як Behemoth,[29], Absu(інші мови)і Tsjuder(інші мови)виконували кавер-версію пісні «Deathcrush»[30][31].

Попри обмежений тираж, мініальбом потрапив у топ-20 на Kerrang! чарти альбомів журналу[8].

У 2006 році Blender визнав «Chainsaw Gutsfuck» «Наймоторошнішою піснею в історії»[32].

Трек-лист

[ред. | ред. код]

 

#НазваАвторТривалість
1.«Silvester Anfang» (інструментал)Конрад Шніцлер1:56
2.«Deathcrush» 3:33
3.«Chainsaw Gutsfuck» 3:33
4.«Witching Hour» (кавер пісня гурту Venom)Venom1:49
5.«Necrolust» 3:37
6.«(Weird) Manheim» (instrumental) 0:48
7.«Pure Fucking Armageddon» 2:09
17:28

Бонусний трек LP

#НазваТривалість
8.Untitled1:09
18:34

Склад

[ред. | ред. код]

Запрошені музиканти

[ред. | ред. код]

Виробничий персонал

[ред. | ред. код]
  • Ерік Авнског — продюсер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rivadavia, Eduardo. Deathcrush – Mayhem (англ.). AllMusic.
  2. ↑ Ruskell, Nick (November 2011). Mayhem: Deathcrush. Kerrang!: 666 Albums You Must Hear Before You Die!. Bauer Media Group. с. 71.
  3. ↑ Rivadavia, Eduardo. «Mayhem: Deathcrush» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Allmusic.
  4. ↑ а б в г д Stubberud, Jørn «Necrobutcher» (2018). The Death Archives: Mayhem 1984-94. Ecstatic Peace Library. ISBN 978-1-78760-129-1.
  5. ↑ Black Metal: Evolution of the Cult, Dayal Patterson, p. 136.
  6. ↑ а б в г д Patterson, Dayal (2013). Black Metal: Evolution of the Cult Архівовано листопад 25, 2020 на сайті Wayback Machine.. Feral House. ISBN 978-1-93-623976-4.
  7. ↑ Contraportada de Deathcrush Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Deathlike Silence Productions. 1993.
  8. ↑ а б Black Metal: Evolution of the Cult, Dayal Patterson, p. 135.
  9. ↑ а б Mayhem - Deathcrush - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives. metal-archives.com (англ.).
  10. ↑ а б в г The True Mayhem. In: Metalion: Metalion: The Slayer Mag Diaries. Brooklyn, NY: Bazillion Points Books 2011, p. 209.
  11. ↑ Cooking with Satan – The Mayhem Archive Part II: Dead Interview. cookingwithsatan.com (англ.). 11 липня 2010.
  12. ↑ «Deathcrush». Mayhem official site. Archived from the original on January 28, 2021.
  13. ↑ а б в Bennett, J. (30 september 2020). «White Whale Vinyl: Mayhem’s 'Deathcrush' Comes Pretty in Pink» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Revolver.
  14. ↑ а б Moynihan, Michael; Søderlind, Didrik (2013). Señores del caos. Es Pop Ediciones. ISBN 978-8944-029844.
  15. ↑ Wiederhorn, Jon; Turman, Katherine (2013). Louder Than Hell: The Definitive Oral History of Metal. Harper Collins. ISBN 978-0-06209-904-4.
  16. ↑ «Mayhem: Deathcrush — Releases» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Allmusic.
  17. ↑ а б Kristiansen, Jon: Metalion: The Slayer Mag Diaries. Brooklyn, NY: Bazillion Points Books 2011, p. 221.
  18. ↑ Stubberud, Jørn «Necrobutcher» (2018). The Death Archives: Mayhem 1984-94. Ecstatic Peace Library. ISBN 978-1-78760-129-1.
  19. ↑ Rivadavia, Eduardo. «Mayhem: Deathcrush» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Allmusic.
  20. ↑ Whelan, Kez (19 september 2013). «Incubate Preview: Mayhem» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Terrorizer.
  21. ↑ Brennan, Jake (2019). Disgraceland: Musicians Getting Away with Murder and Behaving Very Badly Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Hachette UK. ISBN 978-1-53-873213-7.
  22. ↑ Ulrey, Jeremy (21 february 2014). «Essential Black Metal Listening: MAYHEM Deathcrush» Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Metal Injection.
  23. ↑ а б Wiederhorn, Jon; Turman, Katherine (2013). Louder Than Hell: The Definitive Oral History of Metal. Harper Collins. ISBN 978-0-06209-904-4.
  24. ↑ «Ingenting for Norge Архівовано жовтень 8, 2020 на сайті Wayback Machine.». Helvete. NRK. 2020
  25. ↑ McIver, Joel (2010). Extreme Metal II Архівовано серпень 22, 2021 на сайті Wayback Machine.. Omnibus Press. ISBN 978-0-85-712224-7.
  26. ↑ «Ingenting for Norge Архівовано жовтень 8, 2020 на сайті Wayback Machine.». Helvete. NRK. 2020
  27. ↑ Varios (2013). с.33 «The Top 100 Black Metal Albums of All Time». Decibel. ISSN 15572137.
  28. ↑ Varios (2013). «The Top 100 Black Metal Albums of All Time». Decibel. ISSN 15572137.
  29. ↑ «Behemoth: Deathcrush» Архівовано листопад 27, 2020 на сайті Wayback Machine.. Allmusic.
  30. ↑ «AV046 — Originators of the Northern Darkness-V/A». Avantgarde Music. Archived from the original on 5 March 2007.
  31. ↑ Kelly, Kim (24 july 2015). «Norwegian Black Metal Wraiths Tsjuder Declare „Demonic Supremacy“ With a Frosty New Song» Архівовано листопад 27, 2020 на сайті Wayback Machine.. Vice.
  32. ↑ Blabbermouth.net – Slayer, Slipknot, Cannibal Corpse Among 'Most Gruesome Lyrics... Ever'. Blabbermouth.net (англ.). 24 жовтня 2006.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Deathcrush&oldid=44110139