Перейти до вмісту

Derwent Cumberland Pencil Company

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Derwent
ТипПриватна (1832–1980)
ГалузьArt materials
ДоляПридбана ACCO 1980 р., стала брендом
Засновано1832; 192 років тому (1832)
Штаб-квартираКамберленд
Територія діяльностіМіжнародна
ПродукціяОлівці, акварелі
Власник(и)ACCO
derwentart.com

Derwent (раніше «Derwent Cumberland Pencil Company») — це марка олівців та інших канцтоварів. Бізнес розпочався в 1832 році в Камберленді під назвою «Banks, Son & Co».[1] Компанія була придбана американською корпорацією ACCO Brands у 1980 році[2] (відомою тоді як Rexel) і стала торговою маркою їх асортименту.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Кесвік був добре відомим містечком у якому вироблялися найкращі олівці у світі. Раніше олівці виготовляли вручну в невеликих майстернях, але в 1832 р. перша фабрика олівців була відкрита фірмою «Banks, Son & Co». Ця компанія мала кількох різних власників, перш ніж стати «Олівцевою компанією Камберленда» в 1916 році.[4]

Різновиди олівців

[ред. | ред. код]

Кольорові олівці марки Derwent традиційно продаються у наборах по 12, 24, 36 та 72 різних кольорів. Вони також доступні в кількох версіях дерев'яних презентаційних коробок або наборів із шести штук.

Найдавнішою є лінія кольорових олівців Дервент, художня версія була розширена з 24 кольорів до 72 у 1939 році та з 72 кольорів до 120 у 1996 році. Серія Studio та акварельні олівці Watercolour все ще доступні в 72 оригінальних кольорах. Пастельні олівці були представлені в 1994 році і мають 90 кольорів. Дервент також виготовляє зараз звичайні сухі пастелі.

Derwent Signature — це асортимент світлостійкі олівці, доступних у 60 кольорах (акварельні олівці Signature у 40 кольорах), але їхній випуск припинили через кілька років. Новий асортимент 72 кольорових олівців включає олівці Derwent Coloursoft та Derwent Inktense. Дервент також виробляє ряд графітних олівців, таких як Graphitone і Graphitint (водорозчинний кольоровий пігмент і графітова суміш) та вугільних олівців, таких як Tinted Charcoal, а також спеціальних предметів, таких як Aquatone, водорозчинні водорозчинних паличок з чистими кольорами. Фірмою Дервент також було створено водяний пензлик, у якому вода з резервуару подається до волоконного пензлика через клапан, даючи постійний потік води, коли пензлик торгається паперу. Фарби Derwent і Pelikan — лідери ринку товарів для дитячого мистецтва.[5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фірма Дервент була нагороджена нагородами королеви за підприємництво.[6][7] У 2014 році Дервент був нагороджений премією екологічної та енергетичної обізнаності на місцевій зустрічі CN Business Awards.[8]

Музей олівців

[ред. | ред. код]
Музей олівця Дервента

Музей олівів Дервент присвячений історії фірми Дервента і знаходиться в Кесвіку. Екскурсію організовує музей, який показує історію виготовлення олівців та створення олівців Дервент.

Список літератури

[ред. | ред. код]

 

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Petroski, Henry (2006). The pencil : a history of design and circumstance (вид. 11. printing). New York: Knopf. ISBN 978-0679734154. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  2. ACCO brands — History
  3. Brands [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] on ACCO website (11 Oct 2020)
  4. Ward, James (2013). Adventures in stationery : stories from your pencil case (English) . ISBN 978-1846686153. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 вересня 2014.
  5. Annalisa Barbieri. Children's art products. The Guardian. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 28 жовтня 2006.
  6. Cwherald. Queen's award for new pencil painting process. Cumberland and Westmorland Herald. Cwherald. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2002. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  7. Derwent Pencil Company: Eco-Friendly. The PENCILS Blog. The PENCILS Blog. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 15 квітня 2014. [Архівовано 2014-07-10 у Wayback Machine.]
  8. In-Cumbria. Environmental & Energy Award Winner: Cumberland Pencil Company. In-Cumbria. Архів оригіналу за 18 March 2015. Процитовано 17 жовтня 2014. [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.]