Dianthus diutinus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Dianthus diutinus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Гвоздики (Dianthus)
Вид:
D. diutinus
Біноміальна назва
Dianthus diutinus
Kit., 1814

Dianthus diutinusвид квіткових рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Рослина 20–60 см заввишки. Від кореневища розвивається кілька нерозгалужених стебел. Листки супротивні, при основі опуклі, загострені, рухаючись від нижньої частини стебла до верхівки, вони зменшуються в розмірах і стають тоншими. 2–15 квіток сидять у щільних суцвіттях чи рідше по одному. Пелюстки рожеві.

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Ендемік Угорщини й Сербії[1][2].

Зростає в первинних піщаних степах, тільки в вапнякових пісках. Це рідкісний тип середовища проживання[1].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Основною загрозою для угорських субпопуляцій є ходіння та витоптування, а деякі субпопуляції знаходяться у військових районах. У Сербії основними причинами зникнення є лісові насадження з сарановим деревом у піщаному степу, перетворення природних місць проживання в сільськогосподарські угіддя і, меншою мірою, випасання[1].

Рослина внесена до списку пріоритетних видів у Додатку II Оселищної директиви. В Угорщині він занесений до національного Червоного списку як перебуває під загрозою зникнення та суворо охороняється. Понад 80% популяції в Угорщині перебуває на заповідних територіях. У Сербії вид охороняється законом, однак єдине місцевість не охороняється. Занесений до національного Червоного списку як критично загрожений[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Király, G.; Stevanović, V. (2011). Dianthus diutinus. The IUCN. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 31.01.2022. (англ.)
  2. Dianthus diutinus. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 31.01.2022. (англ.)