Diegoaelurus
| Diegoaelurus | |
|---|---|
| |
| Голотип Diegoaelurus vanvalkenburghae, (SDSNH 38343) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | †Oxyaenodonta |
| Родина: | †Оксієнові (Oxyaenidae) |
| Підродина: | †Machaeroidinae |
| Рід: | †Diegoaelurus Zack, Poust, & Wagner, 2022[1] |
| Типовий вид | |
| †Diegoaelurus vanvalkenburghae Zack, Poust, & Wagner, 2022
| |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Diegoaelurus
| |
Diegoaelurus — вимерлий рід ссавців у вимерлій родині оксієнових. Цей рід наразі містить лише один вид, Diegoaelurus vanvalkenburghae, знайдений у формації Сантьяго в Каліфорнії[1]. Цей ссавець жив у середньому еоцені приблизно від 46.2 до 39.7 мільйонів років тому[1].
Diegoaelurus vanvalkenburghae був невеликого зросту, його розміри можна було порівняти з фосою[2]. Голотип (SDSNH 38343) складається з нижньої щелепи та добре збережених зубних рядів[1]. Ця істота, а також її підродина були одними з перших хижих шаблезубих ссавців, які еволюціонували за 30 мільйонів років до того, як у міоцені з'явилися Machairodontinae (шаблезубі кішки)[1][3]. Останки іншого виду підродини, Machaeroides eothen, вказують на гіперм'ясоїдну екологічну нішу[1]. D. vanvalkenburghae є найстарішим відомим представником своєї підродини[1].
Diegoaelurus разом з усіма членами його підродини вимерли в кінці еоцену[1]. Підтверджена теорія полягає в тому, що ці ссавці вимерли під час вимирання еоцену-олігоцену[1]. Ця подія, ймовірно, була викликана зміною клімату, як-от замерзання Антарктиди, що порушило океанські течії та глобальну температуру[4][5]. Схоже, що коли оксієнові вимерли, їхню екологічну нішу заповнили німравіди, родина шаблезубих ссавців, що належали до групи Feliformia.
Філогенетичні відносини роду Diegoaelurus показані на наступній кладограмі[1][6][7][8][9]:
| PanCarnivora |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б в г д е ж и к л Zack, Shawn P.; Poust, Ashley W.; Wagner, Hugh (15 березня 2022). Diegoaelurus, a new machaeroidine (Oxyaenidae) from the Santiago Formation (late Uintan) of southern California and the relationships of Machaeroidinae, the oldest group of sabertooth mammals. PeerJ (англ.). 10: e13032. doi:10.7717/peerj.13032. ISSN 2167-8359. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Paleontologists discover new San Diego saber-toothed catlike species. Los Angeles Times. 2022. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Not all saber-toothed animals were predators, fossils reveal. National Geographic. 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Zachos, James C.; Quinn, Terrence M.; Salamy, Karen A. (1 червня 1996). High-resolution (104 years) deep-sea foraminiferal stable isotope records of the Eocene-Oligocene climate transition. Paleoceanography (англ.). 11 (3): 251—266. Bibcode:1996PalOc..11..251Z. doi:10.1029/96PA00571. ISSN 1944-9186. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Shackleton, N. J. (1 жовтня 1986). Boundaries and Events in the Paleogene Paleogene stable isotope events. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 57 (1): 91—102. Bibcode:1986PPP....57...91S. doi:10.1016/0031-0182(86)90008-8.
- ↑ Gunnel, Gregg F.; Gingerich, Philip D. (1991). Systematics and evolution of late Paleocene and early Eocene Oxyaenidae (Mammalia, Creodonta) in the Clarks Fork Basin, Wyoming (PDF). Contributions From the Museum of Paleontology. The University of Michigan. 28 (7): 141—180. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Solé, F. & Ladevèze, S. (2017.) "Evolution of the hypercarnivorous dentition in mammals (Metatheria, Eutheria) and its bearing on the development of tribosphenic molars." [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.] Evolution & Development, 19(2), 56–68.
- ↑ Prevosti, F. J. & Forasiepi, A. M. (2018.) "Introduction. Evolution of South American Mammalian Predators During the Cenozoic: Paleobiogeographic and Paleoenvironmental Contingencies" [Архівовано 19 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Shawn P. Zack (2019). A skeleton of a Uintan machaeroidine 'creodont' and the phylogeny of carnivorous eutherian mammals. Journal of Systematic Palaeontology. 17 (8): 653—689. doi:10.1080/14772019.2018.1466374.
|