Dipodomys elator

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Dipodomys elator
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Гетеромісові (Heteromyidae)
Рід: Dipodomys
Вид:
D. elator
Біноміальна назва
Dipodomys elator
Merriam, 1894

Dipodomys elator — гризун родини Heteromyidae[2]. Він зустрічається в Техасі та Оклахомі в Сполучених Штатах, де він часто живе в асоціації з видами чагарників, такими як мескіт і лотебуш, що ростуть у районах із твердими глинистими ґрунтами.

Це відносно великий Dipodomys, розмір якого коливається приблизно від 60 грамів до 95 і більше. Самці й самиці цього виду статеві диморфні, самці більші. Його поширення відбувається в північно-центральній частині Техасу, і його можна знайти лише в 13 округах.

Дієта і поведінка

[ред. | ред. код]

Свого часу багато хто думав, що Dipodomys elator асоціюються з чагарником, особливо з мескітом. Недавні дослідження показують, що лотебуш також важливий. Нори не завжди пов’язані з видами кущів і можуть виникати на невеликих горбах прерій. Вони також випадково використовують пухкий ґрунт, який накопичується вздовж огорож і пасовищних доріг. Їсть листя трав і деяких багаторічних рослин, стебла та насіння[3][4].

Розмноження

[ред. | ред. код]

Розмноження не вивчено широко, але, як правило, вони мають безладну систему парування, дозрівають рано, спаровуються протягом усього року з піком навесні та влітку, і мають приблизно 3 дитинчат на виводок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wahle, R.; Roth, E.; Horner, P. (2018). Dipodomys elator. IUCN Red List of Threatened Species. 2018: e.T6675A22227507. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-1.RLTS.T6675A22227507.en. Процитовано 13.11.2021.
  2. Patton, J.L. (2005). "Family Heteromyidae". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 845. ISBN 978-0-8018-8221-0.
  3. Nelson, A. D. (2011). "Vegetation associated with the Texas kangaroo rat burrows in Wichita County, Texas". Texas Journal of Science. 66: 3–20.
  4. Nelson, A. D. (2009). "Changes in vegetation patterns and their effect on Texas kangaroo rats". Texas Journal of Science. 61: 119–130.