Dissident Aggressor
«Dissident Aggressor» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня Judas Priest | ||||
з альбому Sin After Sin | ||||
Випущено | 8 квітня 1977 | |||
Номер треку | 8 | |||
Записано | Січень 1977 Ramport (Лондон) | |||
Жанр | Хеві-метал | |||
Мова | англійська | |||
Тривалість | 3:07 | |||
Лейбл | CBS, Inc. (Велика Британія) Columbia (США) | |||
Автор слів | Роб Гелфорд Ґленн Тіптон К. К. Даунінґ | |||
Продюсер | Роджер Гловер | |||
Композитор | Роб Гелфорд Ґленн Тіптон К. К. Даунінґ | |||
| ||||
«Dissident Aggressor» — пісня англійського хеві-метал-гурту Judas Priest, яка вперше була випущена на альбомі Sin After Sin у 1977 році. Концертна версія пісні 2010 року з альбому A Touch of Evil: Live отримала премію «Греммі» 2010 року за найкраще метал-виконання.[1]
«Dissident Aggressor» закриває альбом Sin After Sin, плавно переходячи з повільної балади «Here Come the Tears». Грається агресивно на двох гітарах у швидкому темпі з кричущим вокалом і «важкими» бас-гітарою і ударними.[2] У пісні представлено те, що Rolling Stone описує як «драйвові гітарні рифи», гітаристи К. К. Даунінґ і Ґленн Тіптон обмінюються соло в пісні. Rolling Stone далі описує пісню як «апокаліптичний епос».[3]
Пісня стала прикладом стилю зі збільшенням «темпу та агресивності»,[4] який пізніше був прийнятий іншими гуртами.[5]
Американський треш-метал-гурт Slayer зробив кавер на пісню для свого альбому South of Heaven. За іронією долі Slayer були номіновані на премію «Греммі» за найкраще метал-виконання в 2010 році за пісню «Hate Worldwide», але програли новій концертній версії Priest, згаданій вище.
Пісня також була виконана американською рок-групою Halestorm на EP Reanimate 2.0: The Covers.
- Роб Гелфорд — вокал
- К. К. Даунінґ — гітара
- Ґленн Тіптон — гітара
- Іен Гілл — бас-гітара
- Саймон Філліпс — ударні
- ↑ JudasPriest.com :: News - Judas Priest Grammy Nomination for Dissident Aggressor. web.archive.org. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Gardenour Walter, Brenda S.; Riches, Gabby; Snell, Dave; Bardine, Bryan Anthony (2017). Heavy metal studies and popular culture. London. ISBN 978-1-137-45668-7. OCLC 1079325247.
- ↑ Brackett, Nathan; Hoard, Christian (2004). The new Rolling Stone album guide (вид. Completely rev. and updated 4th ed., 1st Fireside ed). New York: Simon & Schuster. ISBN 978-1-4391-0939-7. OCLC 56531290.
- ↑ Cope, Andrew L. (2016). Black Sabbath and the rise of heavy metal music. London. ISBN 978-1-315-56949-9. OCLC 950471263.
- ↑ Cope, Andrew L. (2016). Black Sabbath and the rise of heavy metal music. London. ISBN 1-4094-9398-9. OCLC 1306547601.