DolWin alpha

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

DolWin alpha — офшорна трансформаторна платформа, яка конвертує отриману від вітрових електростанцій продукцію зі змінного у постійний струм для подальшої подачі на суходіл через кабель HVDC (ЛЕП прямого струму високої напруги).

Розташована в Північному морі на північний захід від острова Боркум (але ближче до узбережжя ніж власне «боркумський кластер» — BorWin alpha та інші), платформа DolWin alpha призначена для передачі до 800 МВт потужності. По спорудженню до неї під'єднали першу чергу ВЕС Тріанель-Боркум (200 МВт, запланована друга черга такої ж потужності) та ВЕС Боркум-Рифгрунд 1 (280 МВт).[1]

Виготовлену у Вліссінгені опорну основу платформи (її «джекет») вагою 4100 тон та висотою 50 метрів встановили в районі з глибиною моря 27 метрів та закріпили шістьма палями довжиною по 100 метрів та діаметром 2,5 метри. Цю роботу влітку 2012-го провів плавучий кран Thialf, який у серпні наступного року встановив на неї надбудову для обладнання («топсайд») вагою 9000 тон. «Топсайд» виготовлявся у бельгійському Звейндрехті та має розміри 62х42 метри при висоті також 42 метри.[2]

Для обслуговування подальших налагоджувальних робіт задіяли самопідіймальне судно GMS Endeavour, обладнане додатковими модулями для проживання персоналу. По завершенні робіт останні були переміщені на платформу.[3] Крім того, до першого кварталу 2014-го процес введення DolWin alpha в експлуатацію обслуговувало інше самопідіймальне судно JB-117.[4]

Ще влітку 2013 року[5] судно Topaz Installer сполучило DolWin alpha з розташованою за 7,5 км офшорною трансформаторною підстанцією ВЕС Тріанель-Боркум.[6] А у травні 2014-го до платформи під'єднали ВЕС Боркум-Рифгрунд 1, для чого два кабелі довжиною по 12 км проклало судно Boa Sub C (можливо відзначити, що воно призначене передусім для проведення глибоководних будівельних робіт у нафтогазовій сфері, проте виявилось тимчасово вільним від основних контрактів).[7]

Продукція вітрових електростанцій надходить на DolWin alpha під напругою 155 кВ, після чого на платформі здійснюється підвищення цього показника до 320 кВ з подальшим перетворенням у прямий струм. Видача електроенергії відбувається по прокладеним у 2011—2013 роках двом кабельним лініям (DolWin1) загальною довжиною по 169 км, які включають такі ділянки:

  • власне північноморський відтинок 68 км, для прокладання глибоководної ділянки якого залучили кабелеукладальне судно Lewek Connector;
  • перехід через острів Нордернай (Фризький архіпелаг) довжиною 4 км;
  • відтинок через Ваттове море між Фризькими островами та узбережжям — 5 км;
  • ділянка по суходолу завдовжки 92 км до другої конвертерної станції Дерпен-Захід, яка перетворює струм назад у змінний та видає його в мережу під напругою 400 кВ (= нім. класифікація: 380 кВ).[8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GLOBAL OFFSHORE WIND REPORT 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2017.
  2. TenneT's DolWin alpha completed by Heerema. hfg.heerema.com (англ.). Процитовано 19 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Agency, The KEY. News - H2M | The future of accommodation modules. www.h-2m.com (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  4. DolWin Alpha installed: ABB started commissioning work - Jack-Up Barge. Jack-Up Barge (амер.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  5. Vessels working on Trianel Windpark Borkum I - 4C Offshore. www.4coffshore.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  6. Topaz Energy Annual Report and Accounts 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2017.
  7. Nordwest-Zeitung. Seekabelwerke: Schwere Fracht für den Grund der Nordsee. NWZonline (нім.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  8. DOLWIN1 – FURTHER ACHIEVEMENTS IN HVDC OFFSHORE CONNECTIONS Urban Wijk, Jonas Lindgren, Johan Winther, Sverker Nyberg ABB, Sweden, (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017.
  9. Further Achievements in HVDC Offshore Wind Connections. issuu (англ.). Процитовано 19 листопада 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]