Дудлея
| Дудлея | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
від 40 до 50 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Hasseanthus Rose Stylophyllum Britton & Rose | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Дудлея[1] (Dudleya Britton et Rose) — рід сукулентів з родини товстолистих.
Рід отримав назву від імені професора Стенфордського університету Вільяма Дадлі.
Багаторічні сукулентні рослини з укороченим стеблом. Деякі види утворюють невеликий каудекс. Більшість видів — розеткові рослини, але деякі — чагарнички до 40 см заввишки. Стебла — одиночні або вилкоподібно розгалужені, низькі, часто дуже вкорочені. Листки — м'ясисті, соковиті, переважно ланцетні, видовжено-ланцетні, лінійні, дуже різноманітні за формою, сизі або зелені, нерідко мають вапняно-білий наліт. На верхівках пагонів листя по 50-100 штук зібрані в розетку діаметром від 2 до 50 см. Квітки — 5-членні, дзвоникоподібні, 0,7 — 1,5 см завдовжки, зібрані у верхівкові метельчаті або щиткоподібні суцвіття, мають жовтавий, червоний, рожевий або білий колір. Квітконоси із сильно редукованим листям виходять з пазух листків.
Дудлеї знаходяться у близькому рідстві з Ечеверіями та зовнішньо дуже схожі. В природі вони нерідко зростають поруч, однак дудлеї ростуть повільніше.
Гібриди серед мексиканських товстолистих дуже рідкісні в дикій природі, ймовірно, тому що ті деякі види, які зустрічаються разом і цвітуть, водночас обслуговуються різними запильниками. А проте, більшість видів і родів легко схрещуються у вирощуванні. Якобсен і Роулі у 1958 запропонували спеціальну назву для міжродових гібридів Dudleya з Echeveria — х Dudleveria.
Рослини цього роду поширені на південному заході США і півночі Мексиці.
Види Dudleya traskiae і Dudleya stolonifera знаходяться на грані зникнення і їх продаж заборонений без спеціального дозволу.
В культурі вирощують переважно розеточні дудлеї. В колекціях зустрічаються багато видів. Рослини утримують у світлих приміщеннях, на яскравому сонці злегка притінюють. З весни до осені регулярно поливають у міру висихання ґрунту. Взимку утримують сухо при температурі 5 — 10 °C. Землесуміш — повітро і вологопроникна, складається з рівних частин листової землі та піску.
Розмножують переважно насінням, або підсушеними протягом декількох днів листовими живцями.
Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві представлена вісьмома видами.
За різними джерелами рід Дудлея налічує від 40 до 50 видів:
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Dudleya на сайті «The Plant List» [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- Марія Цвєткова. Нова енциклопедія кімнатних рослин. Найповніша інформація для всіх: початківців, впевнених у собі, досвідчених квітникарів. — Харків : Школа, 2013. — С. 161. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО"Кристалл", 2007. — 208с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 (рос.)
- Dudleya // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
- Charles H. Uhl. Intergeneric hybrids in the Mexican Crassulaceae; ii. Dudleya (and plate tectonics) (англ.)
- Dudleya на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of North America Editorial Committee. 2009. Magnoliophyta: Paeoniaceae to Ericaceae. Fl. N. Amer. 8: i-xxiv, 1-585.
- Dudleya на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 11 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40036253 [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
