Dzungariotherium

Dzungariotherium; Період існування: олігоцен, 34–23 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
	Череп D. orgosense, Музей природної історії Тяньцзіня
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Непарнопалі (Perissodactyla)
Родина:	†Paraceratheriidae
Рід:	†Dzungariotherium; Chiu, 1973
Типовий вид
	†Dzungariotherium orgosense; Chiu, 1973
Види
	†D. orgosense Chiu, 1973; †D. tienshanense (Chiu, 1962); †D. turfanense Xu & Wang, 1978;
Синоніми
	†Dzungariotherium turfanensis Xu & Wang, 1978; †Paraceratherium lipidus Xu & Wang, 1978; †P. lepidum Xu & Wang, 1978; †P. tienshanensis Chiu, 1962; †P. orgosensis (Chiu, 1973);
Вікісховище: Dzungariotherium

Dzungariotherium — рід індрикотерій, вимерлої групи великих безрогих носорогів, які жили в середньому та пізньому олігоцені північно-західного Китаю. Типовий вид D. orgosense був описаний у 1973 році на основі скам'янілостей — переважно зубів — із Джунгарії в Сіньцзяні, північно-західний Китай^[1].

Опис

Зуби D. orgosense (від якого в основному відомий цей вид) на 25 відсотків більші, ніж у Paraceratherium transouralicum, що вказує на те, що це був один із найбільших відомих індрикотерей^[2], але зуби та череп були пропорційно великими порівняно з тілом, що робило його меншим загалом^[3]. Довжина черепа 126–143 см. Маса зразка D. sp оцінювалася в ~ 20.6 тонн^[4].

Примітки

↑ Zhan-Xiang, Q. (1973). A new genus of giant rhinoceros from oligocene of Dzungaria, Sinkang (PDF). Vertebrata PalAsiatica. 11 (кит.) (англ.). 2: 182—191.
↑ Prothero, 2013. pp. 67–86
↑ Larramendi, A. (2016). Shoulder height, body mass and shape of proboscideans (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 61. doi:10.4202/app.00136.2014.
↑ Deng, T. (2022). Body mass of the giant rhinos (Paraceratheriinae, Mammalia) and its tendency in evolution. Historical Biology. doi:10.1080/08912963.2022.2095908.

[1] Zhan-Xiang, Q. (1973). A new genus of giant rhinoceros from oligocene of Dzungaria, Sinkang (PDF). Vertebrata PalAsiatica. 11 (кит.) (англ.). 2: 182—191.

[Prothero_2013_67_86-2] Prothero, 2013. pp. 67–86

[probos_mass-3] Larramendi, A. (2016). Shoulder height, body mass and shape of proboscideans (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 61. doi:10.4202/app.00136.2014.

[4] Deng, T. (2022). Body mass of the giant rhinos (Paraceratheriinae, Mammalia) and its tendency in evolution. Historical Biology. doi:10.1080/08912963.2022.2095908.

[1]

[2]

[3]

[4]