EBCDIC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

EBCDIC (англ. Extended Binary Coded Decimal Interchange Code — розширений двійково-десятковий код обміну інформацією; вимовляється «еб-сі-дік») — стандартний восьмибітний код, розроблений корпорацією IBM для використання на мейнфреймах власного виробництва й сумісних з ними. EBCDIC кодує букви латинського алфавіту, арабські цифри, деякі знаки пунктуації і символи керування. Існувало щонайменше шість версій EBCDIC, несумісних між собою.

  .0 .1 .2 .3 .4 .5 .6 .7 .8 .9 .A .B .C .D .E .F
0. NUL SOH STX ETX PF HT LC DEL SMM VT FF CR SO SI
1. DLE DC1 DC2 TM RES NL BS IL CAN EM CC CU1 IFS IGS IRS IUS
2. DS SOS FS BYP LF ETB ESC SM CU2 ENQ ACK BEL
3. SYN PN RS UC EOT CU3 DC4 NAK SUB
4. SP ¢ . < ( + |
5. & ! $ * ) ; ¬
6. / , % _ > ?
7. : # @ ' = "
8. a b c d e f g h i
9. j k l m n o p q r
A. s t u v w x y z
B. `
C. A B C D E F G H I
D. J K L M N O P Q R
E. S T U V W X Y Z
F. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Див. також

[ред. | ред. код]